**
Дорогій людині присвячується...
Чому пішла? Залишила саму?
Чому закрила очі, опустила руки?
Кому сказати можу я, кому?
Про своє горе, біди й муки?
Хто скаже, де ти? Як ти? Як?
Чому не дзвониш і не пишеш?
Подай мені таємний знак,
На мить най здасться, що ти кличеш...
Ти не зі мною, ти далеко
В-іншій країні, в іншім світі .
Без тебе мені так нелегко 7
Сльозами струни серця вмиті.
Пробач мене за слабкість духу,
Пробач, що рідко на-віщала,
На свіжу рану впала дрібка солі
Твою відсутність я відчула і впізнала.
Чому не попрощалася? Забула?
Так несподівано пішла з мого життя у
Упавши долати на вік заснула.,.
Щоб розбудити — мало каяття,
Я завинила, я любила
Твою усмішку, очі голубі.
Між парою ялин — твоя могила
І ці слова присвячені тобі…
Немає коментарів:
Дописати коментар