***
Дерево гостро впилося у хмари,
хмари пробиті зітхнули дощем,
по колу і вгору побігли примарами
спалах і сутінь, темінь і день.
У лабіринті обламаних вигинів
погляд, метнувшись туди і сюди,
ускочив у дзеркала тріснуті хвилі
і човником мрії на хвилю застиг.
***
у цей день люди зачиняються
у власному соку,
приймають червоне вино
на підборах
і підбадьорюються
масажними порухами душ.
Венера
зірка-блудниця звільниться,
кинеться на смітник,
займе позу
та почне гратися
бацилами поношених любощів,
тавруючи звалище
коренем свого імені.
***
місто гріха і корупції,
зосереджене у продажних
виходцях із глибин,
за 23 секунди покаже кіно
про життя і доживання,
бідність і жебрацтво,
про нерухоме майно
і рухливий візок
на три колеса,
замість трьох кімнат.
***
вчорашні коханці
витають у повітрі
подертою білизною
у пориві
найчистіших сподівань
на чистоту.
***
Дівчинка ловить щасливі білетики,
руки запхавши у барабани,
мотузки, що пальцями можна прогледіти,
ритміку ляскають ніжно й зухвало.
Промінь єдиний у стелю впирається,
вуса з вікон стирчать із криком.
Та, щоб вберегтися залюблених крайнощів,
дівчинка стихне — і вже велика!
***
Калюжа-бублик і цілий світ,
вміщений в одну фразу.
Батьки,
Друзі,
Знайомі,
Родичі,
Колеги,
Підлеглі і підлягаючі!
Дайте мені гідного ворога!
***
Процес і я
просуваємося по кілька сторінок
стрикозиними зупинами
на стеблах і завязях
спадкових ляків,
які я й собі засію,
перескочивши бажання усічення
в ніч перед обранням себе
малим сховком
величного прокляття
свого роду.
***
При твоїй сутності,
при моїй мужності
ніч зблідне у сутінки.
Чого супишся?
В мерехтінні зрошенім
час піде пошепки,
і на троні божому
сонце-бог зійде.
Немає коментарів:
Дописати коментар