«ВСТАВАНКА» ДЛЯ ДІТЕЙ
Порахуй краплини неба:
раз, два, три — і більш не треба.
Доторкнись до скроні сонцем,
що засліплює віконце.
Розтопи бажання милом,
умий личко біле, миле.
В дзеркало заглянь близенько,
кіски розчеши гарненько.
І прокинся, немовлятко,
досить вже солодко спатки.
День чекає тебе зранку,
пташка будить на світанку.
Все для тебе, чисте диво:
мама встала, світ щасливий.
І виплескують тобі
квіточки на всій землі.
СЛОНИК
Віддзвеніло останнє серце,
І пригас наш минулий вогник.
Ти додав у цю страву перцю,
На вікні залишився слоник.
Малювали його ми разом.
Памятаєш, тоді ізвечора?
Цілував ти мене виразно,
Але це все було учора.
Зшепотілись тополі наші,
І заснули стрункі смереки..
Я насипала солі у кашу.
Ти сміявся. Були ми далеко.
Катерина Бугайчук. Вірші
Філео+Логос (Люблю+Слово): Літературний часопис філологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2010 - #15. - 156 с. - С.32.
Немає коментарів:
Дописати коментар