Народилася 1978 року. Закінчила Високопіцьку середню школу №2, бібліотечне відділення Житомирського училища культури і мистецтв ім. Івана Огієнка, з відзнакою. Працює у обласній універсальній науковій бібліотеці. Автор поетичної збірки "Втеча Пегаса" (бібл. "Nеабищо", 2003р.).
Життєвим орієнтиром для Валерії є слова Ф.М.Достоєвського про те, що "краса врятує світ". Тому й шукає краси в навколишньому світі, у стосунках з людьми, у мистецтві.
* * *
Вам все одно? Скінчилися казки.
Їх не покличеш знов у тихий вечір.
Холодний вітер наляга на плечі,
З його кишені випали зірки.
А ви байдужо дивитесь у даль.
Сухі слова беззвучно опадають...
У світі іншім, може, пригадають
Старої казки лагідну печаль.
Для нас усе згоріло, відійшло,
Це все уже - не музика для серця, -
Воно, принишкле, ледве-ледве б'ється...
Вмирає казка... Так, вам все одно.
Ноктюрн
Десь мріють квіти, і летить
Сумна мелодія Шопена, -
Мов тихий легіт, що на мить
Єднає вічність безіменну.
Букет конвалій на вікні
Дивись у сутінки прозорі, -
Там за вікном туман принишк,
Він спочиває. Гасли зорі.
І аромат конвалій тих
Сплітав із нотами серпанок...
...Та ось ноктюрн повільно стих,
І знов прийшов на землю ранок.
* * *
Старий ставок уже не кличе, -
Поснули квіти на воді,
Де відбивалися обличчя,
Колись такі ще молоді.
А може, образ залишився
В дрижанні тихому води...
Он клен, він спогадами впився,
І тихо кличе нас: - Ходіть!
Я підійду, я все згадаю;
Сумним свічадом спить ставок...
О як далеко нам до раю!..
Як жовкне пам'яти листок...
* * *
У нас і рай і пекло зібрані в одне,
Єдина суть змішала біле й чорне.
У дзеркало, неначе у вікно,
Подивишся - і темрява огорне.
І у тумані вже не відрізнить,
Чия рука торкається обличчя.
Яка крихка оця єдина мить, -
Ось знов її розбили протиріччя.
І тихо тінь відділиться твоя.
Востаннє їй подивишся у очі.
"Я кров твоя, я маячня твоя", -
Прощаючись, крізь сутінки шепоче.
Розбите скло... Ці сльози крижані...
Тут плакала душа закам'яніла.
А тінь твоя пішла крізь ночі й дні,
Й роздвоєність оцю тобі лишила.
Валерія Дмитрук. Вірші: "Вам все одно? Скінчилися казки...", Ноктюрн, "Старий ставок уже не кличе...", "У нас і рай і пекло зібрані в одне..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 34-35. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)
Немає коментарів:
Дописати коментар