Юлія Стахівська. Вірші: "Втішаюся...", "І сліпнуть зорі...", "Малиново-сизе небо...", "Пронизує ґрані уяви простір весняний...", "Післяліто...", "Наш шлях десь там..."

Юлія СТАХІВСЬКА

Народилася 3 грудня 1985 року в Житомирі. Учениця ЗОШ #33. Закінчила Житомирську художню школу з фаху станковий живопис. Є художнім редактором альманаху «Роза Єрихону».


* * *

Втішаюся,
Купаючись у каламуті дня.
Різдвяність
У махаоні безпричетних слів.
Я вимерзну
Сніжинкою фіалкового скла.
Мелодія:
Хтось розколовся на папері навпіл.


* * *

І сліпнуть зорі
Під вогненим поглядом.
Червоний мак
У дзвоні неба потонув...
Застиглість барв...
Пульсація над простором...
Розплющив око небосхил...


* * *

Малиново-сизе небо...
Синій сніг
Міріадами тіл
Тоне в лабіринті вулиць.
В повітрі порожнеча.
І поліфонія кроків...


* * *

Пронизує ґрані уяви простір весняний.
Щось схоже на собор в мені:
Часу виміри білі,
Розписаний думок іконостас...
Вишневий цвіт тремтить... Я теж...
Лину, зриваючись...
Згорає сміх бездонний
На вустах моїх молитов.


* * *

Післяліто...
Наїжачений каштан мокне в калюжі...
Йому добре. Він щербато посміхається.
нахабно виставляє свій пазуристий бік
соковитому промінню...
Його сміх розходиться колами, від чого
калюжа стає бурштиновою.
На полотно води ляжуть мазки червоно-
жовтого листя, акварельне небо.
Промайнуть штрихи птахів...
Черевики безцеремонно ступають
на картинну ґалерею осені. Під ногами -
тепла палітра...
Каштани радіють...


* * *

Наш шлях десь там...
У поросі століть,
Десь там, де зав'язь пуповини...
Куди ступив рожденний
Слід дитини,
Що з лона Космосу зійшла...

Десь там...
За білим клекотінням
Прозорих помислів душі
Над шляхом битим чаєчиним
Горять андріївські хрести.
Десь там...

Десь там трембітами Карпати
Галілеянам шлють привіт.
І Вайю
Вітряний, крилатий
Над степом здійснює політ.
До сонцеклонної Адіти
Устами волі промовля...

Десь там небесним інтелектом
В ефірі плавають думки...
І Київ, наче літописець,
Записує історії витки.
Знання, як листя під ногами,
Та мало хто їх підіймав...

Десь там, окутана степами,
В простоволосому кургані
Спить скітська баба, ніби пес,
Хранить склепіння неба тайні
Над вічним золотом панів
І небом голубим...

Юлія Стахівська. Вірші: "Втішаюся...", "І сліпнуть зорі...", "Малиново-сизе небо...", "Пронизує ґрані уяви простір весняний...", "Післяліто...", "Наш шлях десь там..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 80. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)