ПРОРОК
— Я зійду на престол!
— Непоголене маєш обличчя.
— Я пророк , я прийшов!
— Окуляри каміння поб'є...
Над моїми роками
Насмішкою дивиться Вічність.
Над моїми руками
Не квіти , а листя сухе.
— Вас усіх поведу я.
— А гетьманські вуса вже маєш?
— Я дорогу збудую!
— Ти м'язи собі „накачай”
Нам найважче вдається
Ділитись своїми знаннями.
Особливо із тими,
Хто має ті самі звання.
— Я викладую душу!
— Бо більше і нічого класти.
— Я клянуся , клянуся...
— Обдурюй вже краще дівчат.
— Ви ж шукали пророка...
— Щоб каменем в нього попасти.
— А як я твердолобий?
— Ми можем тебе заплювать.
КРОКИ
Терпіти біль.
Сміятися із себе.
Аспекти різні,
А процес один.
Моя чутлива
Мозкова система
Не має права
Тут давати збій.
Не виявляти
Справжності емоцій.
Ховать в собі
Палітру відчуттів.
Автоматично
Рахувати кроки
Уміють математики
Й сліпі.
ДУЕЛЬ
Секундант не прийшов...
Відмінити удар благородно?
До чортів благородство!
Сьогодні ідеться про смерть.
Не по правилах? Господи,
Правил немає сьогодні.
Щоб підтвердити гордість,
Собі я призначив дуель.
І дуель нетипову.
Розсудять не ніж і не куля.
Не кулак, зовні чистий,
І повний свинцю і злоби.
Репутацію маю
Не зовсім звичайного дурня
Мій суперник — це відстань
Польоту з моста до води .
Суїцид? Ні на йоту!
Себе я не хочу вбивати.
Просто трохи розширю
Світоглядну базу вузьку.
Від удару об воду
Я маю кістки поламати.
Та дуель — лотерея:
Можливо, я річку поб'ю.
ФІАЛКИ
Початок має бути риторичним —
Тоді непослідовності нема.
Ми любим споглядати щось величне
І любим грандіозне руйнувать.
Малюючи усмішку таємничу
Да Вінчі тричі пензель поламав.
Він викинуть хотів своє творіння,
Але піти надвір полінувавсь.
Романтики — ті самі реалісти,
Які затаврували власний дух.
На двох стільцях привабливо присісти –
Відразу два не висмикне твій друг.
Усе в житті відносне і невічне.
У мене навіть власний доказ є:
Фіалки — це привабливо у січні.
А в квітні це — дешевенький букет.
Немає коментарів:
Дописати коментар