вівторок, 29 травня 2018 р.

Анфіса Горбань. Вірші: "Березо біла на горбі...", "Що я без тебе, мово, в світі цім...", "Забіліє байдужий день..."

Анфіса ГОРБАНЬ

Народилася у селі Безпечному Чуднівського району. 1995 року закінчила Житомирський педагогічний університет, де студіювала українську та іноземну філологію. Нині працює вчителькою у сільській школі.
Неодноразовий призер всеукраїнських студентських наукових олімпіад. Свої поетичні твори публікує вперше.


* * *
Березо біла на горбі,
тепер тобі
лишився біль
відтятих вітром білих рук.
На плечі впало неба дно.
І не дано
відкрить вікно
мого дитинства в час розлук.
Перепроси за мене лід -
за те, що слід
мого взуття
в дорогу зимну не вмерзав.
Перепроси за мене став,
що він розтав,
і в небуття
пішло усе, що він сказав.
Перепроси за мене шлях,
що не закляк
асфальтом. Я
калюжі мірять не прийду.
Перепроси за мене дім,
вклонися всім,
чиє ім'я
повторить вітер у саду.


* * *

Що я без тебе, мово, в світі цім,
де продаються оптом і окремо
слова і фрази, люди й папірці?
Бо жити ж треба всім... А всі ж помремо.

Як по руках, проходять по губах
набори звуків, до кісток затерті.
Відскакують чи в'язнуть у зубах -
лайливі, пишні, стомлені, відверті.

Моднячі - з елегантним звуком «ґ»,
нарешті, із діаспорним акцентом.
Буває слово - як вино п'янке,
а інше - оцет девіятипроцентний.

Що я без тебе, мово, між людей?
Невислуханий біль, німотна радість,
футбольний м'яч у грі чужих ідей,
безвільна безпорадність і безправність.


* * *

Забіліє байдужий день
нерозміняним сріблом снів.
Я і сніг. Ми разом підем.
Трохи ближче іти мені.

Ранок раною над селом,
сніг пекучий, неначе сіль.
Перемерзло в повітрі зло
на колючий холодний біль.

Відіб'ються м'ячі вітань.
Добрий ранок. Але не цей.
Добрий день. Тільки без питань.
Посміх шрамом на все лице.

Десь добуде хтось навіть сміх,
як з криниці відро води,
і над слідом чиїхось ніг
сміх той коброю заскрипить.

Як замерз у мені цей світ!
Як скоцюрбилася душа...
І, здається, лишаю слід
від розмови, як від ножа.

Вітер сни мої розміняв.
де ж сховатись тепер мені
Від такого доброго дня?
В ньому сіллю без хліба - сніг...




Анфіса Горбань. Вірші: "Березо біла на горбі...", "Що я без тебе, мово, в світі цім...", "Забіліє байдужий день..." / Зустріч '99 : [альманах] вірші, оповідання, новели, малюнки / Уклад.: П.В. Білоус, М.М. Жайворон. - Житомир : видання газети "Житомир", 1999. - 76 с. - С. 24-26.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Людмила Золотюк, Галина Левченко. Коли «Бридкий» не бридкий (відгук на виставу). Стаття з часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #16 (2011)

Коли «Бридкий» не бридкий Коли: 29 грудня 2010 року, о 18:00. Хто вчинив:  Молодіжний театр «1-а студія» . Ролі виконували: Світлана Полі...