Народилася 2 липня 1984 року у Житомирі. Навчається у Житомирському державному педаґоґічному університеті ім. Івана Франка на факультеті іноземних мов. Шанує панк-рок, класичну музику, театр модернізму.
* * *
Мені не потрібні
Шматки
Вашого жалю.
Не хочу вгамовувати
Ваш інстинкт
Співчуття.
Мої плечі
Не для того,
Щоб ви плескали
По них,
Травмуючи крила,
З кожним ударом
Повертаючи
На землю -
Кладовище
Ваших мрій.
* * *
Перев’язаний дощем
Хвилястий вітер
Поодягав вогні
Химерної цівілізації,
Заховав немодне сонце
У кишеню снів
І причепив натомість
Скляний каламутний
Місяць, що
Ледве дихав серед
Хаосу кроків,
Сирен та парасоль.
А холодні перлинини неба
Прикрашали моє волосся,
Радіючи, що вже не
Стануть калюжею,
В якій втопилося
Обличчя місяця
Та чийсь самотній
Гаманець.
* * *
Прозора осінь.
Павутиння.
Шовкове листя.
Облисіння.
М’який асфальт.
Повільні хмари.
Приємний альт.
Жовтневі мари.
Тонкий озон.
Гнилі калюжі.
І я кохаю
Тебе дуже.
* * *
Спогади...
Потоки напівстертих
Слів.
Жмені барвистого
Лахміття,
Загорнуті
У ковдри днів.
Калейдоскоп
Сірих тіней.
Вибухи теплого
Смутку.
Невміло розкроєні
Мрії про щастя.
Мої зім’яті
Сльози.
Ти ще пам’ятаєш
Мене?
* * *
Прокинулася
Від холодних крапель
Твоїх слів,
Що змили
Цукрову ґлазур
Наївних сподівань.
Настав ясний день
Ляпасу прозріння,
А в мені оселилася
Грозова хмара,
Що плаче
Від найменшого
Випадкового погляду
Недосяжного тебе.
Кажуть,
Надія вмирає
Останньою,
Але вчора я
Поховала її
На цвинтарі
Твого еґоїзму.
А сама ще
Живу.
Дивно...
Наталя Лаптик. Вірші: "Мені не потрібні...", "Перев’язаний дощем...", "Прозора осінь...", "Спогади...", "Прокинулася..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 55. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)
Немає коментарів:
Дописати коментар