У цьому літературному альманасі вперше зустрілися молоді автори, котрі можливо, ще не встигли познайомитися один з одним. Водночас вони спільно з'явилися на зустріч із читачем, який у цей не вельми поетичний час відчуває спрагу до дзвінкого, джерельного українського слова, шукає Духовного спілкування з цікавими і небуденними особистостями. Отож, це не тільки зустріч із цікавими літературними іменами, а й з молодою літературою, джерела якої, на щастя, не пересихають на Житомирщині.
Читач з приємністю та естетичним подивом доторкнеться до ліричної прози Романа Бабінця та поетичних мініатюр Едуарда Баркова, із зацікавленням сприйме поетичні рефлексії Тетяни Короленко, побудовані на поєднанні античних та язичницьких образів, а в ліричних сповідях Ольги Василюк відчує напругу перших почуттів та красу рідної природи. Світ Тетяни Василюк - це світ музики, кольорів, світлотіней, де народжується почуття гармонії і повноцінності. Наталя Васьковська, звернувшись до традиційної тематики, прагне наповнити ії індивідуальною пристрастю і світовідчуттям, імпресивною тональністю та елегійністю позначені вірші Анфіси Горбань. Роман Здорик віддає на суд читачеві зрілі лаконічні по-сучасному динамічні поезії, а Олег Левченко, автор щойно виданої збірки віршів «Подих», пропонує не лише серйозне та уважне ставлення до літературної справи, а
й вдумливу і розважливу поезію та прозові мініатюри. Чи не найоригінальніша сторінка альманаху - синкретична творчість (поезія, проза, графіка) Олени Лудченко - із
самобутнім ладом мислення та образа творення, що відповідно відбивається у її літературних ескізах. Не поступається їй ї Тетяна Павлінчук зі своіми несподіваними віршами, яким притаманне метафоричне мислення і незвична форма самовираження. На цьому тлі перші спроби юної Олени Маленівськоі' можна назвати обнадійливими, як і вірші Каті Радько, котра пробує себе у різних темах і тональностях, пробиваючись до оригінальної образності. Першу літературну заявку зробив і Петро Щербина. З-поміж усього виділяється психологічна проза Олени Юрчук, чий хист прозаіка вже розкрився у книзі новел «Бігти по небу» (1998). Оригінальністю світобачення позначена графіка Наталії Левченко.
Репрезентовані в альманасі автори - це учні, студенти, молоді фахівці. Їхній шлях у літературі тільки розпочався. Замість ідеологічної риторики вони несуть рідне слово, яке у їхніх творах переплавлюється у діло - розбуджує естетичне чуття, розум, сумління. Нехай щастить тим, хто причастився й очистився рідною мовою, хто відчув непереборне бажання духовного польоту, а значить - культурного спілкування і нових зустрічей у прекрасному світі Літератури.
Петро БІЛОУС,
доктор філологічних наук, професор Житомирського державного педагогічного
університету ім.І.Я.Франка.
Немає коментарів:
Дописати коментар