Людмила Сайко. Вірші: У спокій, Насміх..., "Легко вітер зітхає...", Чекаю, "Брудний ліс, брудна річка...", "Мовчазні слова...", Хода вечора, Дощ

Людмила САЙКО

Народилася 1981 року. Закінчила школу №33 м. Житомира. Студентка філологічного факультету Житомирського педуніверситету ім. І.Франка. Друкувалася в журналі "Філео+Логос", колективних збірках "Першість" та "Неабищо".


У СПОКІЙ

І навколо, всюди
До болю обридлі люди…
Я не стерплю
Вікно відкриє волю світу
Я позбавлюсь гніту
Там…
Вихор навіженою вітру
Кине волосся в очі…
Охоче
Я ступлю за межу…
Наче зранений птах у польоті,
За секунди, долі, соті
Я впаду у далекий… Спокій…


НAСМІХ…

Накип серця, сіра цвіль -
Біль
Егоїстичної любові…
Змарнілі замкнені вуста
Мовчать про щось -
Ось
Ненависть, зневага…
В'їдлива заздрісність очей
Лишає мимоволі
Кволі
Сутінки співчуття…
Іноді, зненацька
Вривається сміх у серце -
Це
Біль…
Десь далеко в душі
Криється цей насміх -
Сміх
Далеко й глибоко…


* * *

Б.К.

Легко вітер зітхає
І плаче верба над водою…
З тобою
Ми знову чужі…
Ніби сумно сонце сміється…
Серця
Біль не розтопить воно…
І я сміюсь, мов навіжена…
Стежина,
Що вела до тебе,
Зникає в Нікуди…
Всюди
Вишня пелюстково-
Рясно сіє
Мрії -
Колишні, минулі…


ЧЕКАЮ

Тишу долає стукіт і грюкіт
Вулиці…
Блідолиці
Облуди понуро блукають…
Чекаю…
Оберемок променів вдирається у
Спокій.
Сіроокий
Морок свідомості розсіває…
Чекаю…
Десь там церковний лунає
Дзвін.
Він
Через печаль світу долітає…
Чекаю…
Зима фарбує смутком-снігом
Скрізь…
Крізь
Ґрати байдужості сніг цей вдирається…
Чекаю…
Сонно кривиться блідава сірість
Неба…
На тебе
Чекаю, чекаю, чекаю…


* * *

Брудний ліс, брудна річка,
Брудний світ…

У багнюці купається
Кілька брудних зеленуватих жабок,
Схожих на людей…


* * *

Мовчазні слова
Створять мелодію.
Її почують очі…


ХОДА ВЕЧОРА…

Ти любиш слухати кроки вечора?
Чуєш, як він тихо іде?
Як легко просочується сутінками
В листя самотніх дерев?
Ти чуєш?
Прислухайся… Тихо іде…
Ось його прозорі долоні,
Вони опускають стомлене сонне сонце
За горизонт…
Послухай: він співає…
Його голос лунає
В дзвінкому сюркотанні коників,
У сонних вигуках пташки…
Це він, вечір…
Його сутінки пахнуть
Прозорою пташкою…
Легко і свіжо…
Ніжно, тихо іде…

Людмила Сайко. Вірші: У спокій, Насміх..., "Легко вітер зітхає...", Чекаю, "Брудний ліс, брудна річка...", "Мовчазні слова...", Хода вечора, Дощ / Зустріч 2000-2001 : [літературно-мистецький альманах Житомирщини] вірші, зорова поезія, оповідання, новели, драматургія, переклади, графіка, екслібриси / Уклад.: Білоус П.В., Левченко О.Г. ; Післям.: Левченко О.Г. - Житомир : [б. в.], 2002. - 60 с. - [Управління у справах сім'ї та молоді Житомирської обласної державної адміністації ; Житомирська обласна організація Спілки творчої молоді України "Liga ArtiS"].