***
Такий ненатурально жовтий колір —
мертвотна блідість, сірий півобман.
Здається, небо раптом прорветься грозою
всі лінії веселки — скалками в туман.
Вечірнє небо, той лимонно-сірий колір.
І блідість руж. Дощ — непокірний раб —
Снує нитки. Блакитно-сиза повінь
Струсне крилом — і пірветься назад.
Такий ненатурально сірий колір…
Вже скоро поночі. Мертвотно-сіра блідість
В лимонний джем чорнила шугоне
І акварель небес валідністю своєю
Папє-маше життя на друзки розірве.
Ірина Бордюг. Вірші
Філео+Логос (Люблю+Слово): Літературний часопис філологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2010 - #15. - 156 с. - С.38.
Немає коментарів:
Дописати коментар