Народився 1978 року в Житомирі. Навчається на режисерському відділенні Житомирського училища культури. Друкувався у періодичних виданнях, в альманасі "Зустріч'99", колективних збірках "Першість" (2001 р.), "Неабищо" (2002 р.), автор збірок віршів "Подих" (1999 р.) та "Камертон почуттів" (2000 р.).
* * *
Як бульбашка з'являється тимчасовість.
Хтось з'являється, як тимчасовість.
Хтось дивиться на бульбашку,
як на тимчасовість
в країні спостережливих бульбашок.
* * *
Коли падає чийсь погляд - ніяковієш;
коли падає дощ - ховаєшся під парасоль;
коли падає на груди безсилля - зупиняєшся...
...а якби впало небо?..
* * *
Маленький світ повниться соком ідей,
росте зрушуючи пружну оболонку...
Задивлені очі безмежжя
захоплено спостерігають за тим оживленням,
що має зовні - спокій,
поки, раптом
з бруньки-світу -
квітка.
* * *
Гілля дерев спіймало небо,
Шалено крутить вітром пружним
В усі боки, та що є духу,
Щоб очманіло навіть сонце.
Земля здіймає чорне пузо,
Щоб уміститись в більший обсяг...
Щоб доторкнутися до неба,
Що заплітається в гілляки.
Земля росте одним курганом -
Їх підняли дерев епохи.
* * *
Дивлюсь на крапку;
вона мені нагадує центр світу -
вона зупинила на собі мій погляд...
...здивувала!..
* * *
Чалапають
порухи
по східцях
вниз
до
"."
* * *
На жаль годинники
верлібром не співають -
тік-так,
тік-так,
тік-так...
* * *
деградований час
деградує
крізь сито наших душ
просіюючись
пеклом
нашим переживанням
іти сліпими
світ за очі
ніби
мусимо
* * *
безпорадний
пора
порад
порядний
чий
поряд
без
* * *
Проходжу крізь малюнок
пейзажних роздумів.
Падають звуки дощу
крізь павутиння цокаючого годинника.
Час гостювати сну,
а він не поспішає.
Хтось має бути господарем...
У кожного свої пріоритети
та їх ми не помічаємо.
* * *
парості з ґрунту
хтось
просто так
між рядків думок
нервова напруга
камінням різнобарвним
довгим намистом
переростання у спокій
підтекст переживань
ілюзія перспективи
апофеоз
цівкою
затишок
* * *
напів
по
полу- менем
мене
пло- менем
полу- м'ям
ру- м'н
зацілований я
* * *
біля храму
продають природу
Неділя Вербна
для охочих
гілля освятити
за так
купуємо Бога
верзеться
духовно ростемо
щоб торкнутись святого
прозвітувавши
опісля літургії
розпродаж
* * *
Позлітали дерева
Тини, огорожі
В розчахнутий позіх
Зеленого неба.
Стіни метеликами
Причаїлися на
Квітах асфальту.
Булькає листя
В лопотючому вітрі,
Нявкають ноги
Присутності нашої.
Я безтурботний
Між аркушем й ручкою
Доходжу до ручки.
* * *
радісна
рай дісна
рай дійсна
райдуга
рай дуда
раду дай
роду дай
род удай
родину
Ра диво
райди Бо
* * *
рош
рошко
рошколана (ромашка)
роксолана
роксолань
русколань
русь
русія
русь і я
рось
росія
рось і я
рос
орс
орсій
орій
орієць
оріянець
оріян
уріян
укріян
україн
українець
укр-індець
укр - отець
укр - ти
україти
у краї ти
у раї ти
у храмі ти
у храм іти
у рабі ти
у рабина
у врат Біг-а
Бога
моя країна
* * *
на нове переход-
жу-ю гумку думок гри-
стих-а продовжуючи соло-
дити-нного язика свого неслухняно-
го-стям поетичностями як коло-
ду-мок
* * *
краси-во-рот-тя-мить
удав-лен-ніс-тю-тюканням
на-голо-ві-тром-боном
БЕЗ НАЗВИ
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
...............................................
* * *
мисленням
масленням
маслюком
комплексується
плаксивий
комплекс
компас
сивий
спортивний
для експорту
ртутним
медляком
ляком
* * *
Вузлики тіней прив'язують очі,
Як павучки віття лапками водить,
Ніби малює якесь павутиння
В тихім яснім помаранчевім вітрі.
Голосом хриплим регоче природа,
Мабуть щось сталося з мисленням нашим...
Нас запечатує штампами врода...
Хтось домальовує міфами німби.
Ходить електрика денного світла
По обігрітих будиночках душних.
Може комусь з часом знудить від сонця,
Небо на смак ми відчуємо - кислим.
* * *
викльовують хлюпом хлюпиків
жахастиків із хвостиками
карлючками з колю ключ
колосками колючками колінами
на пальмі панельній на панелі
міста міс істини містера житомира
на вулиці вулику укус кусючого
шосе щось є таке самісінького
на кий на кой накісь київського
напів провів повів повії
* * *
нуд
нудисти
диском
дустом
на
дискотеці
скаутами
отаманами
манять
у мандри
мандаринами
* * *
розкритикували
розсекретили
розсекретикували
секрети
кували
й накували
на
ковадлах
кувалдами
ку ми
ва да
у дам
ку лда
дами
ку
ку
* * *
Крила шурхочуть по озеру неба,
Пахощі пишні торкнули вуста.
Вільно пливе у розгойданім леті
Наше спокійне й непевне життя.
Бубки червоні фарбують повітря,
Сонячний ладан тече із кори...
Дика природа вдивляється ніжно
Бростями часу у техно-роки.
* * *
жодних
змін
грає дзвін
а в
є
гра нова
інноваційних
новацій
гра цій
цінних
* * *
земна осінь
ось
інь
ось
іній
на ній
осінньою
синню
* * *
зацикленість
циклами
цибатими
цьомкає
циркулем
мислення
кулеметом
цирк
* * *
на плямі
підкреслена лямівкою
мавка
вродою -мальвою
до ля альтом
до ямайкою
до змійкою
до мі
доменом
дому
* * *
Намащуємо клей емоцій
на свої очі, тулуб, руки...
з часом звикаючи,
як до нього пристає бруд...
Наше тіло огортає неприємне відчуття,
до якого теж звикаємо,
увижаючи звільнення:
заклеюванням...
* * *
голосіївська осінь
голос
сіє
всяка осінь
гола
сива
як осінь
красива
у вас осінь
максиме
* * *
романівська весна
манить
рима сина тадея що
лірна
рильна
як
мак
максим
рильський
* * *
Уникати буденності,
Монодумок -
Нагадувати
Мушу собі.
* * *
Всесвітній сад віє свіжістю
через зачинені вікна
у губку кімнати,
всмоктуючи...
навіть місяць прилип до шибки.
* * *
вікно
вічко у
кіно світу
іконою телевізора
модного
одного фільму
щільне вічко
Хічко?ка
* * *
вже
нема
жениха
в
женеві
в
желе
він
невже
він
інший
шийний
фужерний
фуршетний
фу-
туристичний
* * *
вітраж
ві-раж
ви-разу
раз
відважності
два
настроєм
нас
троє
роєм
риємо
граємо
гра
є
така
етика
* * *
думка
намагається бути об'ємною
(когось хоче обійняти)
сірич
КУБОМ
* * *
без-меж-ні-сто-їть
пох-мур-ним-бом-бард-увань
світ-о-буд-ова-ці-я-ми-слення
ЧОРНИЙ ЧОТИРИКУТНИК
чорнийчорнобильчорнильно
чорашнімчортополохомчорт
чортівнеючорноючортівнею
чортівнеючорноючортівнею
чортчортополохомчорашнім
чорнильночорнобильчорний
* * *
з боку критики
рити
втики
таки
тіки
так
* * *
а
де
гра
грау
раунд
унд
адерґраунд
* * *
великими літерами слово ЧАС
чомусь нагадує ЧАЕС
* * *
у летаргії
літургія
літа
* * *
I
над
хо
дить
хо
хіт
на
чи
нань
на
ті
ло
вті
ле
но
го
но
сом
II
при
ро
да
ро
бить
ко
ло
ко
ми
три
крап
ки
кра
щих
запитань
* * *
З квітки
піднімається рука пахощів
і водить когось
за носа.
* * *
ніби я в такому зaхваті
захoпленні
скупчений
завчений
а
в
чім справи
в правах
вах
ніби по-єврейськи
євро
пейськи
пейси
не тільки на вухах лoкшина
вакцина
в томатному соусі
ніяке соц-
бері
бери по-нашинськи
на виделочку
вид
дело
справи
справочку
а я тут ні до чого
у моїй тарілці моя демократія
до- раті
ніби як у серіалі
до рота
пережовуючи
живу чи
чи
живу якщо їм
кому
не в тому справи
а починалось все
ніби я
аби як
а
ви як
Олег Левченко. Вірші: "Як бульбашка з'являється тимчасовість...", "Коли падає чийсь погляд - ніяковієш...", "Маленький світ повниться соком ідей...", "Дивлюсь на крапку...", "Чалапають...", "деградований час...", "парості з ґрунту...", "напів...", "біля храму...", "Позлітали дерева...", "рош...", "на нове переход-", "краси-во-рот-тя-мить...", "Вузлики тіней прив'язують очі...", "викльовують хлюпом хлюпиків...", "нуд...", "розкритикували...", "жодних...", "на плямі...", "Намащуємо крей емоцій...", "голосіївська осінь...", "романівська весна...", "вже...", "вітраж...", Без назви, "думка...", "без-меж-ні-сто-їть...", Чорний чотирикутник, "а...", "великими літерами слово ЧАС...", "у летаргії...", "З квітки...", "ніби я в тому захваті...", К В І Т К А / Зустріч 2000-2001 : [літературно-мистецький альманах Житомирщини] вірші, зорова поезія, оповідання, новели, драматургія, переклади, графіка, екслібриси / Уклад.: Білоус П.В., Левченко О.Г. ; Післям.: Левченко О.Г. - Житомир : [б. в.], 2002. - 60 с. - [Управління у справах сім'ї та молоді Житомирської обласної державної адміністації ; Житомирська обласна організація Спілки творчої молоді України "Liga ArtiS"].
Немає коментарів:
Дописати коментар