неділя, 13 жовтня 2019 р.

Тетяна Гавран. Вірш із часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #12 (2009)

Тетяна ГАВРАН

***
Це був лиш сон, проте я памятаю
Твій погляд, твої руки, Ти і Я.
Так, це був сон, я добре розумію,
А може, мрія це була моя.
Твої обійми, ніжний поцілунок,
Зізнання у коханні. Ми разом —
Це ніби долі щедрий подарунок.
Проте лиш вітер віє за вікном.
Так, ти реальний, ти — ось, поряд,
Такий близький, і, водночас, чужий.
А мрії всі про тебе лиш говорять,
Щоб лише ти був тут у час такий.
У час, коли на серці тяжко,
У час, коли бажають одного,
Щоб доля наша, — доле, о, будь ласка, —
дозволь зустріти милого свого.
Дозволь сказати, що його кохаю,
А він, почувши ці мої слова,
Нехай мене до серця притискає,
І каже, що потрібна лише я.


Тетяна Гавран. Вірш / Філео+Логос (Люблю+Слово): Літературний часопис філологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2009 - #12. - 92 с. - С.67.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Людмила Золотюк, Галина Левченко. Коли «Бридкий» не бридкий (відгук на виставу). Стаття з часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #16 (2011)

Коли «Бридкий» не бридкий Коли: 29 грудня 2010 року, о 18:00. Хто вчинив:  Молодіжний театр «1-а студія» . Ролі виконували: Світлана Полі...