Показ дописів із міткою Марія Козлова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Марія Козлова. Показати всі дописи

понеділок, 22 квітня 2019 р.

Марія Козлова / Marija Kozlova. Вірші зі збірки "Nеабищо the best"

Marija Kozlova

Ty

Ty kryvavysh mo¿my ochyma
² rozbryzkuºsh dushu v pov³tr’a
Ty vbyvaºsh z³rky — p³l³´rymy
Ty shchezaºsh (takozh nepom³tno...)

Ty ³desh z-pom³zh t³l, z-pom³zh t³nej —
Zrozum³lyj. Prostyj. Nedos’azhnyj.
Jak ne ja, tod³ xto zh tebe zc³lyt’?
Jak ne ja, tod³ xto tob³ skazhe?

Chorne znyshchuºsh, b³le ³ s³re
² vkolovs’a nepravdoju v v³ch³.
Ty znev³ryvs’a. V³rno? Ne v³r’u!
... Ty zakresl’uºsh des’atyr³chch’a...

Ty nenavydysh tr³shchyny v stel³.
Ty c³luºsh, pl’uºsh ³ sm³ºshs’a.
Ty rozkol’uºsh sny, st³ny, skel³
² nad³ºshs’a, shcho ne prosneshs’a...

—«—
N³vechysh — ³ — jdesh sob³ dal³...
Shcho tob³ ja — l³d proty stal³...
Ne rozum³ºsh, shcho ty plekaºsh,
Shcho v³ddaºsh, shcho ty vtrachaºsh...

Ja zaberu kozhnyj tv³j atom
Peretvor’us’ — ³ stanu katom
Vohnyshcha ³skry — na vybux³vku
Znaj, ja spal’u!
(Stal’ lomka j kryxka)
Strymujus’ led’ —
Pot³m zalyshus’...
Po¿du het’
Kolys’ — v³dkryvshys’...

—«—
Sk³l’ky raz³v, sebe shukajuchy,
Ja sebe vtrachaju?
Sk³l’ky tebe, tebe shukajuchy,
Ja ne pom³chaju?

... Ja styknulas’  ³z p³dl³st’u, zl³st’u.
Ja doteper ne znala.
Ja bula — d³vchynka.
Otzhe, styslo,
Ja ³shche ne koxala.

Ja pereplutala dn³ ³ rech³.
Ja sebe znov zbyraju.
Znovu sebe (³ tebe, do rech³)
Znovu ja zabuvaju...

—«—
Na zhal’, v³kna blymajut’ nadto xtyvo.
Da j ja ne p³du na nyx. Dosyt’. Vpala.
Shche raz prodyvl’us’ “Krym³nal’ne chtyvo” —
Bahato shcho ja rozum³ty stala.

Na zhal’, men³ zruchno v moºmu sv³t³.
Na zhal’,  ja odna. Azh zanadto v³l’na.
² zhalem po sklu zhal’uz³ rozshyt³ —
Nytky ³z kanatamy rvu kr³z’ b³l’ ja...

Ja znaju, teper telefon — m³j voroh.
V³n takozh movchyt’, jak ³ xtyv³ v³kna...
² zhal’uz³ kryjut’ lysh ml’avyj morok,
J zhytt’a, do jakoho ja shche ne zvykla...

Zaplutan³ dumkamy-pavutynn’am
Vyblyskujut’ sxovan³ v n³ch bazhann’a.
² v³kna-z³rky kvolym merext³nn’am
Nahadujut’, shcho ja taka — ostann’a...

—«—
Nebo take beztalanne
² sv³tankovo-nezdarne.
Vse, shcho jomu prytamanne —
Zverxn’o dyvytys’ na nas.

...Pravyl’no — zverxu — my mensh³.
V³rno my z nebom — ne r³vn³.
² xtos’ zavzhdy bude pershym.
² xtos’ zavzhdy b³l’sh na¿vnym...

...Nebo obozhn’uju. V³rysh?!
V neb³ bula — ujavl’aºsh?!
Nebo...
Joho ne zupynysh
Nav³t’ jakshcho ³ l³taºsh...

—«—
Sn³h prosto padav
Zuxvalo dumajuchy,
Shcho zmozhe v³dshtovxnutys’a
v³d zeml³

Raptom — zarydav,
vodnochas mr³juchy,
Shchob des’ buv vohnyk
v tumann³j ³ml³

A ja — zazhurena
Jak optym³stka
P³dtrymujuchy ³m³dzh,
Kazala,
Shcho sn³h tane,
A ne sl’ozy...

...Pot³m zaxot³los’a
Z’ºdnatys’a z zemleju,
Zuxvalo dumajuchy,
Shcho zmozhu v³dshtovxnutys’a...



Марія Козлова. Поезія (avantGarde / odisseja postfuturyzmu) / Nеабищо the best : поезія, проза / Упоряд.: Левченко О.Ґ., Стронґовський І.Ю. - Житомир : [б. в.], 2003. - 56 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ "Ліґа АртіС" ; вип. 6). - С.39-40.

субота, 22 вересня 2018 р.

Марія Козлова. Вірші: "Пальців прозора тендітність...", "Місто. Цегляний пейзаж..."

Марія КОЗЛОВА

* * *
Пальців прозора тендітність
Рук оксамит. Теплота
В думці - свята твоя грішність.
Зграя турбот відліта.
Ніжність диктує закони,
Де владарює любов.
Тут не потрібні ікони -
Кожен своє знайшов.
Разом підкоримо хвилі,
Зло заженемо в кут.
Стане пряме похилим
І протилежним - маршрут.
Гіпотез нема ані в кого,
Пояснень марно шукать.
Звикнути лиш до нового
І вік стежками блукать.
Руки назустріч простерши,
Прагну в полон - все одно!
Ти і я - ми не перші
П'ємо кохання вино.

* * *
Місто. Цегляний пейзаж.
Чорно-біле дійство.
Сіро-димчастий міраж
І вогнів намисто.
День - коли зірок нема
І вітри з дощами.
Ніч нас тепло обійма
Хмарами-плащами
Ніч і місто. Казка - дим.
Вічна таємниця.
Місяць. Місто - поряд з ним.
(«Забажай - здійсниться!»).
Сонний подих. Вітер. Ніч.
Неба оксамиття.
Сад зірок. Озвись, поклич:
Насолода - миттю.
Гра у схованки з вогнем.
Зміна - мить потому.
(Не порівнюй ночі з днем.
Насолоду - з втомою...)


Марія Козлова. Вірші: "Пальців прозора тендітність...", "Місто. Цегляний пейзаж..." / Неабищо : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2002. - 20 с. - С. 18.

субота, 23 червня 2018 р.

Марія Козлова. Вірші: "Ти вже не мій...", "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжності, від снів..."

Марія КОЗЛОВА

Народилася 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. Навчається на ІІІ курсі Житомирського інженерно-технологічного інституту на факультеті економіки та менеджменту. Захоплюється малюванням, музикою, англійською мовою. Друкувалась у періодиці та у поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт". 


* * *

Ти вже не мій.
Ти мій колишній.
Сонце - мій свідок.
Сніг, той, що випав,
Для мене - торішній.
Пам'ять і серце здала
напрокат.
Я вже не та дівчинка ніжна,
Я вже не та, котру ти кохав.
Зима, на жаль була сніжна-сніжна.
Сніг мене справжню від тебе сховав...


* * *

Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр,
Різко, а не тихо слово рине!

Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)

Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..


* * *

Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози
Мої ліки - вино і вода.

Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...

Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...


* * *

Ховаються від ніжності, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...

Хай падаю - я знову постаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...


Марія Козлова. Вірші: "Ти вже не мій...", "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжності, від снів..." / Зустріч 2000-2001 : [літературно-мистецький альманах Житомирщини] вірші, зорова поезія, оповідання, новели, драматургія, переклади, графіка, екслібриси / Уклад.: Білоус П.В., Левченко О.Г. ; Післям.: Левченко О.Г. - Житомир : [б. в.], 2002. - 60 с. - [Управління у справах сім'ї та молоді Житомирської обласної державної адміністації ; Житомирська обласна організація Спілки творчої молоді України "Liga ArtiS"].

понеділок, 2 квітня 2018 р.

Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..."

Марія КОЗЛОВА

Народилася 9 квітня 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. По закінченню з відзнакою Житомирського державного технолоґічного університету, працює у ньому викладачем. Друкувалась у періодиці, поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт" та літературно-мистецькому альманасі Житомирщини "Зустріч 2000 - 2001". Готує до друку власну збірку.


* * *

Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр.
Різко, а не тихо слово рине!

Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)

Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..


* * *

Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози.
Мої ліки - вино і вода.

Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...

Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...


* * *

Ховаються від ніжности, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...

Хай падаю - та знову я встаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...




Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 44-45. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Людмила Золотюк, Галина Левченко. Коли «Бридкий» не бридкий (відгук на виставу). Стаття з часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #16 (2011)

Коли «Бридкий» не бридкий Коли: 29 грудня 2010 року, о 18:00. Хто вчинив:  Молодіжний театр «1-а студія» . Ролі виконували: Світлана Полі...