Marija Kozlova
Ty
Ty kryvavysh mo¿my ochyma
² rozbryzkuºsh dushu v pov³tr’a
Ty vbyvaºsh z³rky — p³l³´rymy
Ty shchezaºsh (takozh nepom³tno...)
Ty ³desh z-pom³zh t³l, z-pom³zh t³nej —
Zrozum³lyj. Prostyj. Nedos’azhnyj.
Jak ne ja, tod³ xto zh tebe zc³lyt’?
Jak ne ja, tod³ xto tob³ skazhe?
‘
Chorne znyshchuºsh, b³le ³ s³re
² vkolovs’a nepravdoju v v³ch³.
Ty znev³ryvs’a. V³rno? Ne v³r’u!
... Ty zakresl’uºsh des’atyr³chch’a...
Ty nenavydysh tr³shchyny v stel³.
Ty c³luºsh, pl’uºsh ³ sm³ºshs’a.
Ty rozkol’uºsh sny, st³ny, skel³
² nad³ºshs’a, shcho ne prosneshs’a...
—«—
N³vechysh — ³ — jdesh sob³ dal³...
Shcho tob³ ja — l³d proty stal³...
Ne rozum³ºsh, shcho ty plekaºsh,
Shcho v³ddaºsh, shcho ty vtrachaºsh...
Ja zaberu kozhnyj tv³j atom
Peretvor’us’ — ³ stanu katom
Vohnyshcha ³skry — na vybux³vku
Znaj, ja spal’u!
(Stal’ lomka j kryxka)
Strymujus’ led’ —
Pot³m zalyshus’...
Po¿du het’
Kolys’ — v³dkryvshys’...
—«—
Sk³l’ky raz³v, sebe shukajuchy,
Ja sebe vtrachaju?
Sk³l’ky tebe, tebe shukajuchy,
Ja ne pom³chaju?
... Ja styknulas’ ³z p³dl³st’u, zl³st’u.
Ja doteper ne znala.
Ja bula — d³vchynka.
Otzhe, styslo,
Ja ³shche ne koxala.
Ja pereplutala dn³ ³ rech³.
Ja sebe znov zbyraju.
Znovu sebe (³ tebe, do rech³)
Znovu ja zabuvaju...
—«—
Na zhal’, v³kna blymajut’ nadto xtyvo.
Da j ja ne p³du na nyx. Dosyt’. Vpala.
Shche raz prodyvl’us’ “Krym³nal’ne chtyvo” —
Bahato shcho ja rozum³ty stala.
Na zhal’, men³ zruchno v moºmu sv³t³.
Na zhal’, ja odna. Azh zanadto v³l’na.
² zhalem po sklu zhal’uz³ rozshyt³ —
Nytky ³z kanatamy rvu kr³z’ b³l’ ja...
Ja znaju, teper telefon — m³j voroh.
V³n takozh movchyt’, jak ³ xtyv³ v³kna...
² zhal’uz³ kryjut’ lysh ml’avyj morok,
J zhytt’a, do jakoho ja shche ne zvykla...
Zaplutan³ dumkamy-pavutynn’am
Vyblyskujut’ sxovan³ v n³ch bazhann’a.
² v³kna-z³rky kvolym merext³nn’am
Nahadujut’, shcho ja taka — ostann’a...
—«—
Nebo take beztalanne
² sv³tankovo-nezdarne.
Vse, shcho jomu prytamanne —
Zverxn’o dyvytys’ na nas.
...Pravyl’no — zverxu — my mensh³.
V³rno my z nebom — ne r³vn³.
² xtos’ zavzhdy bude pershym.
² xtos’ zavzhdy b³l’sh na¿vnym...
...Nebo obozhn’uju. V³rysh?!
V neb³ bula — ujavl’aºsh?!
Nebo...
Joho ne zupynysh
Nav³t’ jakshcho ³ l³taºsh...
—«—
Sn³h prosto padav
Zuxvalo dumajuchy,
Shcho zmozhe v³dshtovxnutys’a
v³d zeml³
Raptom — zarydav,
vodnochas mr³juchy,
Shchob des’ buv vohnyk
v tumann³j ³ml³
A ja — zazhurena
Jak optym³stka
P³dtrymujuchy ³m³dzh,
Kazala,
Shcho sn³h tane,
A ne sl’ozy...
...Pot³m zaxot³los’a
Z’ºdnatys’a z zemleju,
Zuxvalo dumajuchy,
Shcho zmozhu v³dshtovxnutys’a...
Марія Козлова. Поезія (avantGarde / odisseja postfuturyzmu) / Nеабищо the best : поезія, проза / Упоряд.: Левченко О.Ґ., Стронґовський І.Ю. - Житомир : [б. в.], 2003. - 56 с. - (Бібліотека ЖОО СТМУ "Ліґа АртіС" ; вип. 6). - С.39-40.
Віртуальний проект Олега Левченка, покликаний зберегти друковані архіви 2000-х рр., накопичені протягом власної видавничої діяльності, а також безпосередньої громадської участі в літературно-мистецькому житті Житомира та області.
Показ дописів із міткою Марія Козлова. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Марія Козлова. Показати всі дописи
понеділок, 22 квітня 2019 р.
субота, 22 вересня 2018 р.
Марія Козлова. Вірші: "Пальців прозора тендітність...", "Місто. Цегляний пейзаж..."
Марія КОЗЛОВА
* * *
Пальців прозора тендітність
Рук оксамит. Теплота
В думці - свята твоя грішність.
Зграя турбот відліта.
Ніжність диктує закони,
Де владарює любов.
Тут не потрібні ікони -
Кожен своє знайшов.
Разом підкоримо хвилі,
Зло заженемо в кут.
Стане пряме похилим
І протилежним - маршрут.
Гіпотез нема ані в кого,
Пояснень марно шукать.
Звикнути лиш до нового
І вік стежками блукать.
Руки назустріч простерши,
Прагну в полон - все одно!
Ти і я - ми не перші
П'ємо кохання вино.
* * *
Місто. Цегляний пейзаж.
Чорно-біле дійство.
Сіро-димчастий міраж
І вогнів намисто.
День - коли зірок нема
І вітри з дощами.
Ніч нас тепло обійма
Хмарами-плащами
Ніч і місто. Казка - дим.
Вічна таємниця.
Місяць. Місто - поряд з ним.
(«Забажай - здійсниться!»).
Сонний подих. Вітер. Ніч.
Неба оксамиття.
Сад зірок. Озвись, поклич:
Насолода - миттю.
Гра у схованки з вогнем.
Зміна - мить потому.
(Не порівнюй ночі з днем.
Насолоду - з втомою...)
Марія Козлова. Вірші: "Пальців прозора тендітність...", "Місто. Цегляний пейзаж..." / Неабищо : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2002. - 20 с. - С. 18.
* * *
Пальців прозора тендітність
Рук оксамит. Теплота
В думці - свята твоя грішність.
Зграя турбот відліта.
Ніжність диктує закони,
Де владарює любов.
Тут не потрібні ікони -
Кожен своє знайшов.
Разом підкоримо хвилі,
Зло заженемо в кут.
Стане пряме похилим
І протилежним - маршрут.
Гіпотез нема ані в кого,
Пояснень марно шукать.
Звикнути лиш до нового
І вік стежками блукать.
Руки назустріч простерши,
Прагну в полон - все одно!
Ти і я - ми не перші
П'ємо кохання вино.
* * *
Місто. Цегляний пейзаж.
Чорно-біле дійство.
Сіро-димчастий міраж
І вогнів намисто.
День - коли зірок нема
І вітри з дощами.
Ніч нас тепло обійма
Хмарами-плащами
Ніч і місто. Казка - дим.
Вічна таємниця.
Місяць. Місто - поряд з ним.
(«Забажай - здійсниться!»).
Сонний подих. Вітер. Ніч.
Неба оксамиття.
Сад зірок. Озвись, поклич:
Насолода - миттю.
Гра у схованки з вогнем.
Зміна - мить потому.
(Не порівнюй ночі з днем.
Насолоду - з втомою...)
Марія Козлова. Вірші: "Пальців прозора тендітність...", "Місто. Цегляний пейзаж..." / Неабищо : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2002. - 20 с. - С. 18.
субота, 23 червня 2018 р.
Марія Козлова. Вірші: "Ти вже не мій...", "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжності, від снів..."
Марія КОЗЛОВА
Народилася 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. Навчається на ІІІ курсі Житомирського інженерно-технологічного інституту на факультеті економіки та менеджменту. Захоплюється малюванням, музикою, англійською мовою. Друкувалась у періодиці та у поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт".
* * *
Ти вже не мій.
Ти мій колишній.
Сонце - мій свідок.
Сніг, той, що випав,
Для мене - торішній.
Пам'ять і серце здала
напрокат.
Я вже не та дівчинка ніжна,
Я вже не та, котру ти кохав.
Зима, на жаль була сніжна-сніжна.
Сніг мене справжню від тебе сховав...
* * *
Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр,
Різко, а не тихо слово рине!
Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)
Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..
* * *
Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози
Мої ліки - вино і вода.
Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...
Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...
* * *
Ховаються від ніжності, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...
Хай падаю - я знову постаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...
Марія Козлова. Вірші: "Ти вже не мій...", "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжності, від снів..." / Зустріч 2000-2001 : [літературно-мистецький альманах Житомирщини] вірші, зорова поезія, оповідання, новели, драматургія, переклади, графіка, екслібриси / Уклад.: Білоус П.В., Левченко О.Г. ; Післям.: Левченко О.Г. - Житомир : [б. в.], 2002. - 60 с. - [Управління у справах сім'ї та молоді Житомирської обласної державної адміністації ; Житомирська обласна організація Спілки творчої молоді України "Liga ArtiS"].
Народилася 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. Навчається на ІІІ курсі Житомирського інженерно-технологічного інституту на факультеті економіки та менеджменту. Захоплюється малюванням, музикою, англійською мовою. Друкувалась у періодиці та у поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт".
* * *
Ти вже не мій.
Ти мій колишній.
Сонце - мій свідок.
Сніг, той, що випав,
Для мене - торішній.
Пам'ять і серце здала
напрокат.
Я вже не та дівчинка ніжна,
Я вже не та, котру ти кохав.
Зима, на жаль була сніжна-сніжна.
Сніг мене справжню від тебе сховав...
* * *
Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр,
Різко, а не тихо слово рине!
Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)
Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..
* * *
Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози
Мої ліки - вино і вода.
Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...
Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...
* * *
Ховаються від ніжності, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...
Хай падаю - я знову постаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...
Марія Козлова. Вірші: "Ти вже не мій...", "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжності, від снів..." / Зустріч 2000-2001 : [літературно-мистецький альманах Житомирщини] вірші, зорова поезія, оповідання, новели, драматургія, переклади, графіка, екслібриси / Уклад.: Білоус П.В., Левченко О.Г. ; Післям.: Левченко О.Г. - Житомир : [б. в.], 2002. - 60 с. - [Управління у справах сім'ї та молоді Житомирської обласної державної адміністації ; Житомирська обласна організація Спілки творчої молоді України "Liga ArtiS"].
понеділок, 2 квітня 2018 р.
Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..."
Марія КОЗЛОВА
Народилася 9 квітня 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. По закінченню з відзнакою Житомирського державного технолоґічного університету, працює у ньому викладачем. Друкувалась у періодиці, поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт" та літературно-мистецькому альманасі Житомирщини "Зустріч 2000 - 2001". Готує до друку власну збірку.
* * *
Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр.
Різко, а не тихо слово рине!
Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)
Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..
* * *
Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози.
Мої ліки - вино і вода.
Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...
Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...
* * *
Ховаються від ніжности, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...
Хай падаю - та знову я встаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...
Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 44-45. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)
Народилася 9 квітня 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. По закінченню з відзнакою Житомирського державного технолоґічного університету, працює у ньому викладачем. Друкувалась у періодиці, поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт" та літературно-мистецькому альманасі Житомирщини "Зустріч 2000 - 2001". Готує до друку власну збірку.
* * *
Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр.
Різко, а не тихо слово рине!
Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)
Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..
* * *
Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози.
Мої ліки - вино і вода.
Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...
Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...
* * *
Ховаються від ніжности, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...
Хай падаю - та знову я встаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...
Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 44-45. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Людмила Золотюк, Галина Левченко. Коли «Бридкий» не бридкий (відгук на виставу). Стаття з часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #16 (2011)
Коли «Бридкий» не бридкий Коли: 29 грудня 2010 року, о 18:00. Хто вчинив: Молодіжний театр «1-а студія» . Ролі виконували: Світлана Полі...
-
Ніна ТАЛЬКО-ПЕТРУК Народилася в с. Курне Червоноармійського району Житомирської області. Закінчила Дубнівське училище культури. З 1981 ро...
-
Олександра ГОРИЦВІТ ДОЛІ Даруй мені, доле, високу любов - До пари високій печалі... Подалі тримай від порожніх розмов, Котрі не зар...
-
Тетяна ПИШНЮК Працювала у обласному управлінні преси та інформації. Член Національної Спілки письменників України. * * * Заголубила н...






