Олена Юрчук. Вірші: Зґвалтовані сонети. Прозова мініатюра: Заблокована романтика (нічний діалоґ)

Олена ЮРЧУК

Народилася 1980 року в Житомирі. Закінчила Житомирську середню школу #30, Житомирський державний педеґоґічний університет. Друкувалася в журналі «Авжеж!», автор збірки оповідань «Бігти по небу» (1998 р.).


Зґвалтовані сонети

Сонет #91
Колись до мене прилітали птахи,
а сьогодні день мух.
Обсіли вікно і гудять.
Кожному своє щастя.

Сонет #92
Якщо дивитися крізь
нейлонову тканину надвір,
то скельця пташок здаються діамантами.
Сяйво ріже зіниці.
Кожному своє щастя.

Сонет #93
Старі черевики
з відбитками чужих пальців - зручні.
Піт змішується з соком когось іншого.
Приємно чавкне змочена нога.
Кожному своє щастя.

Сонет #94
Півгодини не палити. Паперовий літачок
на голову.
Ножиці блиснуть і ріжуть візерунки.
Пітачок наче, але...
Кожному своє щастя.

Сонет #95
Коли свербить у вусі,
то можна почухати і забути.
Свербіло серце. Сірник не ліз.
Хіба це від бруду.
Кожному своє щастя.

Сонет #96
Сум проникає між ноги
власними пальцями.
Поруч чутливі чотири стіни.
Кожному своє щастя.

Сонет #97
Маю сірникову коробку.
де ховаються мої мухи,
де блиснуть мої діаманти,
де пахкотять старі черевики і
півгодини хтось не палить.
Там свербить серце і рухаються пальці.
Кожному своє щастя.
6.06.2000 р.


Заблокована романтика
Нічний діалог
П о е т: Подивись, ні! Ти не зрозумієш... Але... Поглянь, як світять ясні зорі.
Я: Дивно. Мені здалося, що сьогодні хмарно. Навіть місяця не видно. Де вони, ті зорі?
П о е т: Ні. У тобі вбито романтику, але нічого дивного, ти - дитя свого часу. О, ось їде божественна фея.
Я: Де?
П о е т: Ось. Яка вона чарівна! Неначе летить. Прекрасна квітка саду.
Я: Оце п'яте створіння п'ятнадцяти років? Господи, та вона ще й виблює зараз посеред вулиці. Бр-р!
П о е т: Ти мучиш мене. Невже у тобі й справді зовсім відсутнє почуття лету думок і мрій. Хто заблокував твою фантазію?
Я: Припини. Яка пшеничка! Я хотіла б стати мушкою, аби проскочити в середину і лизнути хоч краплю.
П о е т: От і вся поезія твоєї душі. Навколо тебе буяє природа і дихає весною земля. Дивись, як запашно квітне троянда, вона чекає золоту бджілку...
Я: Ага!.. Яка набере меду. Бідолашна навіть не знає, що та пишнота від спалаху реактора.
П о е т: Це гріх! Нічого не маєш прекрасного. Твої думки всохли, як і твої почуття. Невже цей вечір не надихає тебе, якщо не на рими, то хоч на прозу?
Я: Прозаїчних рим не творю і, взагалі, ліпше краще додому, бо хтось ще й по голові дасть цієї тихої серпанкової ночі.
П о е т: Все! Не маю сил! 3 мене досить. О
музо, дай мужності пережити таке знущання.
Я: Переживеш. Ніхто ще не вмирав від того,
до того тобі зарано. Не люби слави, грошей.
П о е т: Лише для душі творю!
Я: Дивись, щоб одна душа і не залишилася з такими успіхами. Їсти хочеш?
П о е т: Небо... зорі... як гарно пахне трава...
Я: На асфальті! Не думаю. То хочеш?
П о е т: ...трохи.
Я: Що?
П о е т: Хочу, кажу, трохи.
Я: От і добре. Зайдемо до кав'ярні. Пригощаю. Але за умови.
П о е т: Якої?
Я: До ранку більше ні слова. Знаєш, так хочеться просто закрити очі і щоб ні слова і тільки марення, і тільки тиша та те, що не лягає римами, дякувати Богові, ніколи.

Олена Юрчук. Зґвалтовані сонети, Заблокована романтика (нічний діалоґ) / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 92. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)