Народився 1965 року в Казахстані. З 1990 року живе у Житомирі. Має публікації у періодиці, автор збірки "Я спустился на землю" та серії дитячих книжок "Три кота". Пише українською та російською мовами.
ЕСКІЗ
Слідів нема,
Є тільки білий сніг.
Тільки зима,
Котра вже три хвилини.
Є ніч і я, та ще оцей поріг,
І поруч з ним мені
Й будинку зимно.
І навіть -= ще думки, як з рота пара.
Дим тютюну, як хмара
У повітрі.
Слідів нема...
І навпаки, в палітрі -
Білий папір.
Та в ньому - твір,
Як дар.
* * *
Ти схожа на осіннє листя.
Народжуючись навесні,
Все літо мріяло: у відстань
Летіти. До блакитних снів,
Чекали ще на іншу долю,
Відроджуючись кожен день.
Солодка їх була прозорість...
...Кутка не відшукала, де
нема життєвих негараздів.
Ти мріяла усе життя,
Щоб фантастичне свято скласти
Навколо свого майбуття...
Ти схожа на осіннє листя,
Що, долетівши до землі,
Собі знайти не в змозі місця.
Дощем осіннім ненавмисно
Вмивається, як то слізьми,
Та й мерзне так аж до зими.
ДО РОЗЛУЧЕННЯ
Знов зміни, знову незалежність
Від себе, від своїх прохань.
Тече життя в якусь безмежність,
Не має значення бажання.
І тільки хворе почуття
Свого обмеженого кола
Минає далі, в майбуття.
В мені, навколо -
Тільки ніч,
Яка ще має відступити.
Яка відносить безликість
У безмежну віддаль.
Вона забуде, що була
Моїм коханням.
Розправить два свої крила
Ще до світання.
* * *
А, мабуть, дурний?
І всі мої бажання
То може тільки сни?
Авжеж. Твого прохання
Ніколи не торкнусь.
Навіщо мені відчай?
Напевно, ще навчусь
Змінювати обличчя.
Коли мене покличе
Твій голос - відвернусь.
Немає коментарів:
Дописати коментар