Олена ЛУДЧЕНКО
* * *
Заметіль. У душах стигне
Переляк. Передзвін
Розворушує повітря.
Ніби птах. Ніби він
Не опустився на землю,
Як усе. Коляда
У драконячому оці,
Як пілот, посіда.
Зачаровано гортає
Бортовий записник
І вертається на землю,
Де кутя і часник.
Спалах гніву
Кривда ріже тіло навпіл.
Серце клаптями відходить
І на споді застрягає
Між легенями і шлунком
Млосні пазурі отрути
Продірявлюють горлянку
І висмикують назовні
Струн, нервових плутанину.
Паленіють щоки густо,
Від зубів злітає іскра -
Десь у небі, певно, знову
Зомліває Ангел мій.
Шамани
О, яка глибока ця яма, як далеко небо!
Я гину... О-о-о! Я гину! Гострий спис проколов бік, із рани тече кров!
«Скоро прийдуть вони», - співає Шаман.
«Скоро прийдуть вони», - підхоплює народ.
О-о-о, як я хочу жити! Не приходьте! Маленькі, відразливі, бридкі боги, не приходьте!
Шаман знову співає, хор підтягує: тобі надано велику честь, тебе обрано. Я не знаю, чому - Шаман знає. Я покірно прийшов до ями, стрибнув у її темну вогкість, розтинаючи тіло об гострі списи. О, молися голосніше, шамане, я хочу чути твій голос!
Тиша. І первісний жах. Різко зсудомило пошкоджену ліву ногу. Я піднімаю хобіт, перевалююсь на три інші. Весь завмираю, так дослухаюсь. Якомога більше витягаю голову і нюхаю повітря. Напливає страшний незнайомий запах. Міцно заплющую очі: не можна дивитись на богів...
Первісні мисливці добігли до Пастки, зазирнули всередину і впали на коліна. Мамонт. Бог звірів. Бог у пастці!
Вісник смерті... Люди з жахом відступили подалі. Богу доведеться померти тут, його не можна вживати в їжу.
Один за одним вони зникали в лісі. Якісь нещастя чатують не плем'я. Можливо, війна. Або все разом. Треба йти до шамана. Він читає долю по кістках та воді, чує голоси та бачить духів. Він мусить знати.
Абетковий гімн
О те ю ве де ем ка де!
Ша ка ер - ер я зе...
І у ге ха бе ґа ша єн,
Йот ха бе - ка че те.
Ха о те - ка ю ве єн те,
Ка і я а я ша.
Ел ха фе це ге те у пе,
Че бе ес ю де ща!
Олена Лудченко. Вірші: "Заметіль. У душах стигне...", Спалах гніву, Абетковий гімн. Проза: Шамани / Неабищо : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2002. - 20 с. - С. 13.
Віртуальний проект Олега Левченка, покликаний зберегти друковані архіви 2000-х рр., накопичені протягом власної видавничої діяльності, а також безпосередньої громадської участі в літературно-мистецькому житті Житомира та області.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Людмила Золотюк, Галина Левченко. Коли «Бридкий» не бридкий (відгук на виставу). Стаття з часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #16 (2011)
Коли «Бридкий» не бридкий Коли: 29 грудня 2010 року, о 18:00. Хто вчинив: Молодіжний театр «1-а студія» . Ролі виконували: Світлана Полі...
-
Ніна ТАЛЬКО-ПЕТРУК Народилася в с. Курне Червоноармійського району Житомирської області. Закінчила Дубнівське училище культури. З 1981 ро...
-
Анатолій ПАНТУС Народився 9 грудня 1949 року в селі Писарівка Володарсько-Волинського району Житомирської області. Після закінчення Волода...
-
Святослав ВАСИЛЬЧУК Святослав Карпович Васильчук родом із серединної Волині, з Костополя на Рівненщині. Там виростав, закінчив школу № 1...
Немає коментарів:
Дописати коментар