Народилася 11 жовтня 1981 року в с.м.т Нова Борова (Житомирська обл.) У 1999 році закінчила Новоборівську середню школу №2. Нині навчається на III-му курсі факультету “Економічна кібернетика” та працює в редакційно-видавничому відділі Інституту підприємництва та сучасних технологій.
* * *
Навіщо?!
За що ця тиша?!
Вигоріла пустка.
Не поспішай
Пережити
Майбутні страждання.
Навіщо?!
Повторювати те,
Що вже пережив
У минулих життях.
Повторюю.
Роз’ятрюю.
Страшно.
Жити страшно.
Завжди.
Коло.
Нескінченність
Нанизана одна на одну.
І тиша.
Ціле небо загостреної тиші.
І крик.
Доповнення картини.
Мистецтво фотошопу.
* * *
Вдихну.
Спалю свої легені
несправжнім киснем
видертого серця.
Відмова.
Короткі гудки.
Зайнято.
А може...
Абонент відсутній
тимчасово.
Тимчасовий біль
розбитого кришталю.
Дзвони.
Короткі удари.
Чи може...
Пульс.
Та ти не почуєш.
Ти поклав слухавку.
Усмішка,
Яка розбила вуста
Твої.
І згладила легені
Мої.
Але все ж...
Вдихну.
* * *
Іди.
Дай мені час
зашити
Розірвані тобою почуття.
Відсутність
твого Я
Дасть сил,
щоб не спалити
два моїх зламаних крила.
Біжи.
Бо я не повернуся.
Вже завтра
Вчора
чи сьогодні
Я не зітру
збезчещені слова.
Я лише з сумом
подивлюся
На
Зроблені з ґазетного
паперу,
залишені тобою
відчуття.
* * *
Хочеш
Посмакувати мою
Ненависть?
Не вагайся
Втягни в свої легені
Мікроскопічні уламки
Моєї байдужості.
Поріжешся,
Не розуміючи ризику.
Хочеш
Частину моєї душі
у вигляді ненависті?
Рятуйся.
Знайди анґела,
Який вбереже
Тебе
Від мене.
Хочеш,
Ним стану я?
І тоді
Байдужість втопить
Тебе
У ненависті до мене.
Як жаль...
* * *
Чому так хочеться ридати,
Кидати камінь в синю глиб,
До неба руки простягати,
На нім лишати нігтів слід?
А небо гірко розсміється
Вустами блискавок сліпих,
Дощем до тіла доторкнеться,
Втішаючи з висот своїх.
Я не за втіхою звертаюсь.
Я не жалю шукаю. Ні!
З безумством часу посміхаюсь,
Рахую плин безжальних днів.
Ридання застрягає в горлі –
То вже не сльози, то вже сміх.
Струни душі, віднині голі,
Шепочуть тихо: “Ти не встиг!”
Немає коментарів:
Дописати коментар