Тетяна ГАВРАН
***
Це був лиш сон, проте я памятаю
Твій погляд, твої руки, Ти і Я.
Так, це був сон, я добре розумію,
А може, мрія це була моя.
Твої обійми, ніжний поцілунок,
Зізнання у коханні. Ми разом —
Це ніби долі щедрий подарунок.
Проте лиш вітер віє за вікном.
Так, ти реальний, ти — ось, поряд,
Такий близький, і, водночас, чужий.
А мрії всі про тебе лиш говорять,
Щоб лише ти був тут у час такий.
У час, коли на серці тяжко,
У час, коли бажають одного,
Щоб доля наша, — доле, о, будь ласка, —
дозволь зустріти милого свого.
Дозволь сказати, що його кохаю,
А він, почувши ці мої слова,
Нехай мене до серця притискає,
І каже, що потрібна лише я.
Тетяна Гавран. Вірш / Філео+Логос (Люблю+Слово): Літературний часопис філологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2009 - #12. - 92 с. - С.67.
Віртуальний проект Олега Левченка, покликаний зберегти друковані архіви 2000-х рр., накопичені протягом власної видавничої діяльності, а також безпосередньої громадської участі в літературно-мистецькому житті Житомира та області.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Людмила Золотюк, Галина Левченко. Коли «Бридкий» не бридкий (відгук на виставу). Стаття з часопису "Філео+Лоґос" ("Люблю+Слово") #16 (2011)
Коли «Бридкий» не бридкий Коли: 29 грудня 2010 року, о 18:00. Хто вчинив: Молодіжний театр «1-а студія» . Ролі виконували: Світлана Полі...
-
Ніна ТАЛЬКО-ПЕТРУК Народилася в с. Курне Червоноармійського району Житомирської області. Закінчила Дубнівське училище культури. З 1981 ро...
-
Анатолій ПАНТУС Народився 9 грудня 1949 року в селі Писарівка Володарсько-Волинського району Житомирської області. Після закінчення Волода...
-
Святослав ВАСИЛЬЧУК Святослав Карпович Васильчук родом із серединної Волині, з Костополя на Рівненщині. Там виростав, закінчив школу № 1...
Немає коментарів:
Дописати коментар