Володимир Кравчук. Вірші: Я шукав свою долю, Люби Вкраїну над усе!, Сонет, Соломія Салогуб

Володимир КРАВЧУК

Народився 8 листопада 1982 року в м.Житомирі. Закінчив гуманітарну гімназію №23. Навчається у Києві. Друкувався у періодиці,  літературно-мистецькому альманасі Житомирщини "Зустріч 2000 - 2001".
Девіз Володимира: "Будь-який Кравчук мріє стати Президентом".


Я шукав свою долю

Тихо місяць у хвилях купався,
Зазираючи морю у вічі.
Я до шепоту хвиль прислухався
І краплинкою падав у вічність...

Падав вільно, повільно і тихо,
Як пір'їнка в блакиті небесній...
Падав стрімко, як крапля зі стріхи
3упинився, побачивши весну.

Зупинявся побачивши осінь,
Аромати пожовклого листя,
Смакувати дощем у покосах,
Колисати кохання в колисці.

Падав далі краплинкою в вічність,
Прислухався до шепоту моря,
Зазираючи в зоряні вічі
Я шукав свою місячну долю...


Люби Вкраїну над усе!

"Немає другої Вкраїни,

Немає другого Дніпра!.."

Т. Шевченко

Люби Вкраїну, юний друже,
Шануй її понад усе!
Не будь до матері байдужим!
Любов їй щастя принесе.

Шануй всі надбання природи,
Не позбавляй її краси!
Нехай течуть прозорі води,
Піснями повняться ліси!

Не забувай про рідне слово:
Дзвінке, прекрасне, чарівне.
Згадай родинну колискову
І доленька не обмине.

Тебе, мій друже, і родину.
Запам'ятай прості слова:
"Немає другої Вкраїни,
немає другого Дніпра!"


Сонет

Вона стояла мовчазна у тьмі,
Її лице було мені знайоме:
Таке смиренне, тихе і невтомне,
Таке, як бачив у своєму сні.
Яскравий вогник тлів в її очах,
Здалося, що й смиренности немає,
І звір сидить в душі її. Хто знає
Чи правда це, чи так, душевний страх?
Чому ти янголом прийшла до мене?
Чому в думках я бачу одкровення?
Чому переді мною стала ти така?
Чарівна посмішка - моя душа сміється,
Сльоза - й серденько пташкою у клітці б'ється,
Кохання це - лишень мара.


Соломія Салогуб

Солов'ї саду співали
Сріблясті співанки,
Скоро сонечко сховалось
Самотнім серпанком.
Соломія сумувала:
"Стрункий Семен Салогуб"
(Скрипаля собі скохала -
Симпатяга, самолюб).
Скажи, солодке серденько,
Семену самотньому:
"Сватайся, соколику,
сватайся сьогодні!"

Спека сплинула; смаглява
Соломія Салогуб
Сизокрилого скрипаля
Смакувать саджала суп.

Володимир Кравчук. Вірші: Я шукав свою долю, Люби Вкраїну над усе!, Сонет, Соломія Салогуб / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 49. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Микола Кравчук. Вірші: На Великдень, "Як до мене ти приходив..."

Микола КРАВЧУК

Село Гуничі, Овруцький район.


На Великдень

Дарує небо радість весняну.
Дарує пташка пісню голосну.
Й несе земля квітневу ніжну ласку.
А біля церкви люди святять паску.
В повітрі тихім, запашнім, прозорім
Слова отця злились з церковним хором.
Й так величаво линуть до небес:
- Христос воскрес! Христос воскрес!.. воскрес!
Вже йдуть до дому розговлятись люди.
І раді всі. Нехай завжди так буде!


* * *

Світлій пам'яті сусіда і друга 
Василя Олександровича Приймака 
присвячую.

Як до мене ти приходив,
Мій сусіде, друже милий!
Чом же Норин тиховодий
Рано зніс тебе в могилу?

...Нафта бризкала зі свистом
Крізь трубу в землі пробиту.
Будь проклятий трактористе,
Як ти зміг таке зробити?!

Чорна пляма розповзлася,
Попливла вслід за водою.
І ніхто не знав, що Вася
Тут зустрінеться з бідою.

Кинув знехотя цигарку,
Вгору полум'я звилося
Так, що небу стало жарко,
Утікати довелося.

Обгорілий вбіг до хати,
З переляку тихо кинув:
- Хтів село я врятувати.
Ну, а, бачте, сам загинув.

...Був липневий день гарячий.
День Петра Святого.
Жаль: брати вже не побачать
Більш Василька дорогого.

Микола Кравчук. Вірші: На Великдень, "Як до мене ти приходив..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 48. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Олена Костюченко. Вірші: Розумна Кулька, "Коли тобі на серці важко стане...", Мужвладні

Олена КОСТЮЧЕНКО

Народилася 15 вересня 1963 року в м. Брусилів. Дитячі роки пройшли в с. Йосипівка (також Житомирської області). 1973 року сім'я переїжджає до Житомира. По закінченню ЗОШ №32, 1979 року, вчилась на машиніста мостових кранів у ПТУ №13. Нині заочно вчиться у Житомирському технічному коледжі. Вірші пише з дитинства.


Розумна Кулька

Хвалилась Кулька Вітрові у Небі:
"Якби, мій родичу, усі були як я:
Такі ж поблажливі та тихі...
(при потребі)
То ми  були б щаслива геть сім'я!
А ті всі депутати метушаться,
Подумали б, куди їм краще йти?
Не так, як Рак - у мушлі закопатися,
Не так, як Щука - у воді сховатися,
А так, як Лебідь - в небі рай знайти!
Бо, що їм до людей, що так страждають,
Та в злиднях день і ніч в цей час живуть...
Пани співають, землю прославляють
Та на людей з вершин своїх плюють...
О Боже! Боже! Що твориться нині?
Ми живемо - пробачте, вже як свині?
Їмо, що маємо, та носим - секонд хенд?
Що можем, родичу, про цей сказать момент?"
Почухав Вітер лоба і сказав:
"Я вже старий і бачив все на світі,
У сорокових з німцем воював,
Щоб в мирі, добре, було жити дітям.
Пройшов війну, вогонь, бурхливі води,
Не розумію, хто ж усім нам шкодить?
Чи може змій невидимий якийсь
Прокрався мишкою й гризе продажні душі?
З повітря прилетів, чи, може, з суші...
Якийсь там перевертень-суховій
Узяв і вліз в чиюсь людську подобу?
Приніс біду нам та якусь хворобу?
На нашу босу мати-Україну -
Щоб погубити неню, батька й сина?
Я хоч старий та ви ж всі - не каліки?
Вам Слово Бог дав, то Цілющі Ліки.
Підіть покайтесь, в церкві повінчайтесь,
Наверх водичкою Святою повмивайтесь.
Щоб в блуді ви жили? - так хоче сатана!
Й у ваших бідах лиш його вина!
Колись він звів на гріх праматір Єву,
За нього Бог Адама не простив...
А мстивий сатанюка мстив...
Син Божий за гріхи пішов на древо,
Щоб скасувати, що зробила Єва...
...Нічого не буває просто так,
нічого не проходить "так" у світі...
Дорослий відповість:
А Боже Царство - дітям...
Я вірю, правда в Бога на Устах".
А Кулька слухала та думала:
"При чім, оті старі часи, оте минуле?.."
Вона не знала, що її надули,
Бо так вона б і не була нічим.
(Шматком була б лише простої ґуми!)
Так як і ми - землею лиш були б!
Не зрозуміли ми, що в нас Вдихнули
Частинку Бога, Сонця і весни!

Олена Костюченко. Вірші: Розумна Кулька, "Коли тобі на серці важко стане...", Мужвладні / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 47-48. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Тетяна Короленко. Вірші: "Який добрющий пес у мого діда...", Затишок

Тетяна Короленко. Вірші: "Який добрющий пес у мого діда...", Затишок / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 47. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Віктор Копитько. Прозова мініатюра: Сучасна казка про жінку, яка хотіла знайти чоловіка. Вірші: "У сяйві сонячнім...", Від себе не втечеш...", "Віддай мені себе...", "Дайте випити здоров'я...", "《Широка страна моя родная》...", "Поки ти мене кохаєш..."

Віктор Копитько. Прозова мініатюра: Сучасна казка про жінку, яка хотіла знайти чоловіка. Вірші: "У сяйві сонячнім...", Від себе не втечеш...", "Віддай мені себе...", "Дайте випити здоров'я...", "《Широка страна моя родная》...", "Поки ти мене кохаєш..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 45-46. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..."

Марія КОЗЛОВА

Народилася 9 квітня 1981 року в м. Житомирі. Закінчила Житомирську СШ №26. Має музичну освіту. По закінченню з відзнакою Житомирського державного технолоґічного університету, працює у ньому викладачем. Друкувалась у періодиці, поетичній збірці молодих поетів "Первоцвіт" та літературно-мистецькому альманасі Житомирщини "Зустріч 2000 - 2001". Готує до друку власну збірку.


* * *

Я вогонь, а не холодний вітер,
Гострий ніж, а не м'яка пір'їна!
Я малюю з вогняних палітр.
Різко, а не тихо слово рине!

Я покличу радість, сонце в вікна
Привітаю правду - й кривда скисне!
Я - до всього у житті апривітна
(Перчене смачніше, аніж пісне!)

Я не можу плакати, жалітись.
Я не можу скиглити і в'яти.
Я - здорова, сильна. Я навіки
Зможу пута суму розірвати!..


* * *

Мої фарби - лише кров і сльози.
Я не певна, де дно, а де дах.
Мій діагноз - суцільні неврози.
Мої ліки - вино і вода.

Загубилась у темряві світла.
Намагалась шукати себе.
Я спалила усе, що розквітло,
І суддею обрала тебе...

Мої друзі -жасмин і суниці.
Вороги - тільки спека і ніч...
Я живу лиш тому, що це сниться.
Я та дзеркало - вдвох - віч-на-віч...


* * *

Ховаються від ніжности, від снів.
Шукають лиш розбіжності без слів...
Пливуть за течією - і тремтять,
Убогістю своєю мерехтять...

Хай падаю - та знову я встаю!
Я переможу, душу відстою...
...Таврую їх - і їм прощаю знов.
Це - іспит, тест, це - проба на любов...

Марія Козлова. Вірші: "Я вогонь, а не холодний вітер...", "Мої фарби - лише кров і сльози...", "Ховаються від ніжности, від снів...", "Ти вже не мій..." / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 44-45. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)

Тетяна Кобернюк. Вірш: Сестричка. Прозова мініатюра: Роздум осені

Тетяна Кобернюк. Вірш: Сестричка. Прозова мініатюра: Роздум осені / Перевесло : поезія, проза, ґрафіка : літературно-поетичний альманах / Житомирський обласний елітарний літературний клуб "Перевесло" імені Олени Теліги ; упоряд.: Руссу Г.В., Левченко О.Ґ., Васьковська Н.В., передм.: Васильчук С.К., післям.: Левченко О.Ґ. - Житомир : видання ґазети "Віче", 2003. - 96 с. - С. 43-44. - (Бібліотека обласного громадсько-політичного часопису "Віче" ; вип. 1)