Олег Левченко. Складень "Молоко" (2002)

http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/2002_82.html?m=1
Олег Левченко. Молоко : вірші / Складень. - Житомир, 2002.

Вас також можуть зацікавити: 

》 Олег Левченко. Складень: історія виникнення і друку (стаття) / Режим доступу: https://zlitera.blogspot.com/2018/10/blog-post_4.html?m=1

》Олег Левченко. Складні / Режим доступу: https://olehlevchenkopoems.blogspot.com/2018/01/blog-post_42.html?m=1

Олег Левченко. Складень "Краплі" (2002)

Олег Левченко. Краплі : зорова поема / Складень. - Житомир, 2002.

Вас також можуть зацікавити: 

》 Олег Левченко. Складень: історія виникнення і друку (стаття) / Режим доступу: https://zlitera.blogspot.com/2018/10/blog-post_4.html?m=1

》Олег Левченко. Складні / Режим доступу: https://olehlevchenkopoems.blogspot.com/2018/01/blog-post_42.html?m=1

Олег Левченко. Складень "Горобцям сучасним" (2001)

http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/2001.html?m=1

Олег Левченко. Горобцям сучасним : танка, ренгу, хоку / Складень. - Житомир : Полісся, 2001.

Вас також можуть зацікавити: 

》 Олег Левченко. Складень: історія виникнення і друку (стаття) / Режим доступу: https://zlitera.blogspot.com/2018/10/blog-post_4.html?m=1

》Олег Левченко. Складні / Режим доступу: https://olehlevchenkopoems.blogspot.com/2018/01/blog-post_42.html?m=1

Олег Левченко. Складень: історія виникнення і друку (стаття)

Враховуючи, що такий формат друкованого видання, як складень, відходить в історію та поки не набув нової якості (розвій інтернету грає свою роль), хочеться написати пару слів про це явище в літературі та роль, яку воно зіграло в українському літпроцесі.
Формат видання в один аркуш, друкований з двох сторін та складений переважно в чотири, рідше - три згини, набув популярності на початку 2000-х років серед поетів Житомира. Цей формат, який майже одразу набув назви "складень" (детально про його виникнення можна ознайомитися в одному з таких випусків "Хто я такий? ~ Складень" [1]), був вподобаний молодим письменством, а згодом й деякими авторами старшого покоління. Перевагою такого друкованого видання була його дешивизна, в порівнянні з виданням повноцінної збірки та, при грамотній верстці, надавала можливість розмістити максимальну кількість творів. Іноді можна було порівняти об'єм викладеного тексту з невеликою поетичною збіркою, наприклад: вінком сонетів. Головною перевагою: видати твори поета-початківця, була апробація художніх текстів на читачеві, коли автор, ще не заявивши голосно збіркою, яка могла б мати слабкі тексти, міг реалізувати своє бажання в чомусь невибагливому, а згодом, проаналізувавши відгуки, узяти до омріяної збірки найкраще. Таким чином, деякі твори авторів, а то й цілі складні, не тільки зі згаданої причини, залишились в історії лише в форматі складнів, що набуває більшої цінності як для літературознавців, дослідників друкованих видань, так і колекціонерів. Поява "складня" розвила ще одну мистецьку сторону художнього слова, зокрема експеримент над текстом. Непритензійність таких видань породила ряд сміливих рішень, на які б не спромігся б молодий автор, готуючи першу поетичну збірку за усталеними традиціями. Тут варто згадати "апробацію" заміни літери "з" на "z" в кирилічному тексті, мішанку з кирилиці й латинки [2], фонетичні експерименти, які згодом перейшли в збірки, зокрема, найбільш відомі: "Останнїй zошит постфутуриzму" (2003) та "Nеабищо the best" (2004). Складень завжди був чудовим рішенням для проведення свят або подій, наприклад, Дня незалежності України [3], тематичного вечора [4] або до презентації моно-вистави [5]. У першому випадку: це дозволяло представити певне ґроно авторів ув одному місці, у другому - здійснити логічне завершення вистави, коли глядач лишиться не просто з певними враженнями, але й друкованим його вираженням. Такі речі завжди викликали зростання інтересу від читацтва і шанувальників ориґінальної творчості. Також складень дозволяв легко реаґувати на події в житті України, зокрема на політичні зміни [6]. Про існування та життя певних орґанізацій можна судити лише по виданих ними складнях. До них належать такі випуски, як Повстанський клуб збочених поетів інтелектуал-натуралістів "Еротичні посиденьки" [7], Клуб поетів-анархістів "Вбити сало", літстудія "Роза Ієрихону". Основний масив складнів видавався від бібліотечок ЖОО СТМУ "Liga ArtiS", Мистецької ґільдії "Неабищо", літературного клубу "Перевесло" ім. Олени Теліги, ЖЛМО "Оксія", літературних клубів: при ЖЗОШ #25 (очолюваний Марією Рудак), імені Михайла Клименка (період, очолюваний Марією Хімич, серія складнів на підтримку волонтерського руху та воїнів АТО) тощо. У Києві мали місце серійні випуски складнів у вигляді паперового літачка (творчий проект Артема Захарченка).
Як друковане видання, в якості поліґрафічного дизайну, що іноді доходив й до мистецького витвору, складень набував різних форм, не виходячи з формату аркуша А4, зокрема на ґазетному папері, складеністю у вісім разів [8; 9; 10], у згаданий вище "паперовий літачок", з пропаленими краями, пожмаканістю, домальовуванням кольоровими фломастерами та олівцями. Додаткову увагу привертають авторські видання житомирського художника Михайла Ракова під авторським логотипом "Змена" (Житомир). Як і будь-які інші друковані видання, носять на собі сліди побажань та авторських автоґрафів залишених колеґам по перу та своїм шанувальникам.

Поява складня надихнула ряд молодих письменників до нових пошуків, породило своєрідну культуру розвою всією Україною.

Окрім оцифрованого збереження складнів у наші дні, у 2004 році мною була здійснена їхня каталогізація [11], як певний підсумок видавничої діяльності.

На початку 2018 року була зроблена перша спроба оприявнити збережені складні на ресурсі www.neabyshcho.blogspot.com, переформатовані мною з режиму верстки в jpg + зі вцілілим txt, нині розширюю найменування вже з відсканованих аркушів на ресурсі www.zlitera.blogspot.com, тим самим намагаючись максимально оприлюднити збережені мною архівні матеріали.

Джерела:

1. Хто я такий? ~ Складень [Текст: Галина Малин, Наталя Васькавська, стронґовський, Олег Левченко / Житомир, Мистецька ґільдія «Neaбищо», ЖОО СТМУ «Liga ArtiS», вересень 2004 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/2004_29.html?m=1

2. Чоlоv’їчий епаtаж [вірші: Оlег Lеvчеnkо, Роmцьо Zdориk, Юрій Mаlихіn, Богdаn Горобчуk, Іllя Sтроngоvsьkий] / Житомир: Мистецька ґільдія «Neaбищо». – Скл.1, серпень 2002 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/l-lvnk-m-zdk-mln-dn-k-ll-sngvsk-lov-2002.html?m=1

3. Незалежні від... (До 11 річниці Незалежності України) [вірші: Олег Левченко, Ірена Радзивілл, Валерія Дмитрук, Богдан Горобчук, ВероNіка кавуN, стронґовський, Вікторія Дем., Любов Годлевська, Наталя Васьковська, Оксана Демінцева, Олена Лудченко, Георгій Скиданчук, Ромцьо Зорик] / Житомир, 2002 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/2002.html?m=1

4. "...Завтра - це тільки інша назва сьогодні" [вірші: Андрій Савенець, Тетяна Чеховська, В'ячеслав Біденко, Анатолій Клюско, Світлана Башинська, Валентина Налапко, Олена Болюх, Світлана Штатська, Олег Левченко, Олена Савчук, Ольга Городецька, Ігор Дейнека, Тетяна Короленко, Юрко Ґудзь]. Складень виданий до однойменного тематичного заходу, 2002 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/2002_67.html?m=1

5. Юрко Ґудзь. Барикади на Хресті (складень видано до 48 річниці з дня народження Юрка Ґудзя): поема / Ж.: Мистецька ґільдія «Neaбищо», липень 2004 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/04/2004_63.html?m=1

6. Олєзя Левків. Зі шнурками радости [фрази-одновірші] / Ж.: Клуб поетів-анархістів "Вбити сало", вересень 2004.

7. Коли зґвалтований орґазм [вірші: Банан Стоян, Ізя Піховшик, Федір Штовхунько, Зах. Алупка, Майstep Batio, Sталік Блягузниця, Надія Sліпак] / Ж.: Повстанський клуб збочених поетів інтелектуал-натуралістів «Еротичні посиденьки», січень 2003.

8. Олег Левченко. Молоко [вірші] / Житомир, 2002 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/03/2002_82.html?m=1

9. Антолоґія одного речення "А-том": цитати з літературних засідань Мистецької ґільдії "Neaбищо", вересень 2004 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/04/n.html?m=1

10. Антолоґія одного діялогу "Ай-том": цитати з літературних засідань Мистецької ґільдії "Neaбищо", вересень 2004 / Режим доступу: 

http://neabyshcho.blogspot.com/2018/04/n_3.html?m=1

11. Скільки мене... : Про складень (Видано з нагоди 50 засідання

Мистецької ґільдії "Nеабищо" та Всеукраїнського свята "Дня бібліотек")

 / Ж.: вересень-жовтень 2004 / Режим доступу: http://neabyshcho.blogspot.com/2018/04/blog-post.html?m=1

Олег ЛЕВЧЕНКО, 

поет, літератор, режисер, один із чисельних видавців складнів, зокрема бібліотечок ЖОО СТМУ "Ліґа АртіС", Мистецької ґільдії "Неабищо", Елітарного літературного клубу "Перевесло" імені Олени Теліги, Клубу поетів-анархістів "Вбити сало"

Ґрафіка Катерини Ускової (Дацун), 2004 р.

Зміст поетичної збірки "Першість" (2001)

Ромцьо Здорик. Вірші: "моя голова повна дурниць...", "діти вмирають радісно...", "хтось любить любити...", "сором'язливе сонце...", "я сам я сум...", "сумуєш у місті...", "! у світі є люди...", "в той день коли ти...", "і ти як всі..." / Першість : поетичний збірник / С. 3-5.

Вероніка Кавун. Вірші: "... А завтра буде все, як завжди...", "... От-от народишся. Розіб'єш лати бруньки...", "Сузір'я кленів. Шурхіт зоряного листя...", Сіті мого sity, Божевілля, Акорд, Все / Першість : поетичний збірник / С. 6-8.

Ірена Криворучек. Вірші: Есхатологічне і одвічне, Я, здається, кохаю..., Вогонь, Пошук, "Сіра земля, посічена холодом...", "Второваність...", "Всотувати..." / Першість : поетичний збірник / С. 9-11.

Олег Левченко. Вірші: "Пишу без крапок та ком...", "Ми ще не забули мораль...", "М а к у л а т у р а...", Парфуми, "н а с   о к р и л ю є   х и б а...", "стриб стриб стриптиз...", "в и...", "ніби всі..." / Першість : поетичний збірник / С. 12-13.

Олена Лудченко. Вірші: Скарга на смуток, Вечір у пансіонаті «Кривбас», Прогулянка в темряві, Стосунки / Першість : поетичний збірник / С. 14-16.

Людмила Сайко. Вірші: "Коли життя із шаленою...", "Життя надто темне...", "Дзвін розбитої крижаної шибки...", Окуляри, "Сльози з чиїхось очей...", "Іноді з'являється невгамовне...", "Тиха срібно-зоряна ніч...", "Світ дивиться на людей...", "Я замкнула своє серце...", "Рожеву фіалку..." / Першість : поетичний збірник / С. 17-19.

Першість : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2001. - 20 с.

Видання здійснене за підтримки Житомирського обласного комітету молодіжних організацій (голова -
МІНЯЙЛО Микола Павлович)

Поетичний збірник

ПЕРШІСТЬ

Малюнок иа обкладинці - 

Ірини ОЛІШЕВСЬКОЇ
Редактор - Михайло ЖАЙВОРОН

Видавництво "Житомир"

Тираж - 300 прим.

Людмила Сайко. Вірші: "Коли життя із шаленою...", "Життя надто темне...", "Дзвін розбитої крижаної шибки...", Окуляри, "Сльози з чиїхось очей...", "Іноді з'являється невгамовне...", "Тиха срібно-зоряна ніч...", "Світ дивиться на людей...", "Я замкнула своє серце...", "Рожеву фіалку..."

Людмила САЙКО

* * *
Коли життя із шаленою
Гіпершвидкістю пролітає мимо, Намагаєшся вхопити, вловити
Якісь звуки, ноти і скласти в
Легку мелодію юності,
Але воно, кляте, летить...
Не встигаєш...

* * *
Життя надто темне,
але й світла не треба:
його миттєвий спалах
засліпить очі
і лишить обгорілий сірник
в обпечених пальцях...

* * *
Дзвін розбитої крижаної шибки
Відлунням блукає по
Закутках порожнього
Серця
Тихо-тихо в'їдається в душу,
Щоб лишитись там
Навіки.
Легким смутком звучить
У голосі серця, душі, тіла,
Світу...

Окуляри

Іноді, йдучи вулицею,
бачиш людину, й
вдивляєшся їй в очі.
І крізь ті очі
бачиш всю її душу,
її сутність...
Рука мимоволі,
повільно опускається
в кишеню і шукає в ній
Окуляри,
щоб Хтось крізь
твої очі не побачив
твоєї душі...

* * *
Сльози з чиїхось очей
сумно капають
прямісінько у твоє серце...
І ти ловиш їх у долоні,
намагаєшся розігнати,
втекти, сховатися,
звільнитись...
Ти знаходиш...
Чужі очі...
Прекрасні, смішні
і байдужі...
Погляд цих очей
вкриває кригою серце...
Замість страждання
ти обираєш
байдужість...

* * *
Іноді з'являється невгамовне
бажання поцілувати світ...
Торкаєшся губами сніжинок...
Але, прекрасні і холодні,
вони тануть від
гарячого подиху серця...
Мабуть, світ теж такий...
Його холодна краса
несумісна з теплотою душі...

* * *
Тиха срібно-зоряна ніч
хитається на срібних
крильцях зірок...
Сповнене невідомістю повітря
лоскоче ніздрі маленьких ельфів,
що виплітають тонкі ниті снів
про зоряних метеликів...
Легкий прозорий вітер
розносить сни по світу,
лиш мене обділив...

* * *
Світ дивиться на людей
очима неба...
Люди дивляться одне
на одного очима душі...
Душа буває світла й чиста,
а буває хитра й холодна,
як і очі...

* * *
Я замкнула своє серце
буденності замком...
Я сховала свою душу
в попелі ідеалів...
Я втопила свої очі
у сірості дня...

Яснооке сонце,
не шукай їх...

* * *
Рожеву фіалку
на моєму вікні
зрадив сонячний
промінь:
забутий про її вроду,
він перестрибнув
на листя герані...

Прекрасна квіточка
засумувала,
пізнавши легковажну
чоловічу вдачу...

Людмила Сайко. Вірші: "Коли життя із шаленою...", "Життя надто темне...", "Дзвін розбитої крижаної шибки...", Окуляри, "Сльози з чиїхось очей...", "Іноді з'являється невгамовне...", "Тиха срібно-зоряна ніч...", "Світ дивиться на людей...", "Я замкнула своє серце...", "Рожеву фіалку..." / Першість : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2001. - 20 с. - С. 17-19.

Олена Лудченко. Вірші: Скарга на смуток, Вечір у пансіонаті «Кривбас», Прогулянка в темряві, Стосунки

Олена ЛУДЧЕНКО

Скарга на смуток

Утекла? В дитинство — на дачу.
Бачила обличчя. В уяві. Забула,
що обличчя — зі спогадів; бігла, бігла:
порожній ґанок, порожній дім.
А садок, навпаки, заріс. Ліс і ліс...
Майже стиснув, здушив, як шкарлупу, —
добре обняв! Позаганяв пазуристі лапи,
як рибі під жабри, у вікна. Жертву
шарпає вітер. Вправо-вліво.
Тиша німа, аж щось гуде. Ае?
І комину ж нема.
А колись тут: тук-тук...
Гноми бігали — не можу!
Хто поверне гномів?!
Хто поверне сонце?!
Звідки воно має вийти?
Рослина з мене благенька.
Треба щоб хто легенько
в напрямі тому стебло вигнув. Та обережно!
Тоді встигну. Може. Розкрию очі:
ох, ні, день летить —
просто страшно... Ах, не утекла.
Аобре. Все по місцях, годі.
Гноми — в кишеню. Все ж щось маю! Своє.

Вечір у пансіонаті «Кривбас»

Юнка з обпеченими плечима:
шию ховає волоссям, наразі
харчується фруктами. Через комах,
що летять на світло ночі
боїться. Муркоче Цоя.
Нині сидить з четвертого верху,
спостеріга неминучі верби
та ліхтарі, що сліпі до смерті,
як метелики і комахи.
Там - за вербами мріє світло,
як у долонях палає свічка,
як у волоссі біліють плечі,
в сонячних окулярах — очі.
Мирно-повільно надходить вечір,
тягне собачий гавкіт.
(Дві неприємні речі).
Друга — пташиний вереск,
просто, здається, поруч.
Птаху ховають крони,
ніби Вербову Відьму,
б'є небезпечне «Тірлі!..»
на цвіркуновому фоні.
Знизу - бетон балкону.
Зникла земля і люди.
Мляве, але блакитне небо
гамселить клени. Верби
помітно ближче.
Стовбур корявий дряпнув —
просто в обличчя коле.
Гострим совиним клювом
жовте чаклунське коло
б'є у прямий ефір: "Тірр. Тірр.."


Прогулянка в темряві

Я гуляю поруч
Снігового трону.
Тіні на зупинках —
Сірого картону.

Пролітає зграя
Білих капілярів.
Ріже борозденки
В льоді окулярів.

Простір виринає.
Упекельні кільця...
Закриваю очі.
Затуляю скельця.

Бачите дорогу?
Очі нині брешуть!
Сто маленьких голок
Поміж вії крешуть.

Буду, як сновида,
Не дійду додому:
Випадкові фари,
НЛО, фантоми...

Стосунки

Бачу тебе - радію.
Себе в'яжу
бантиком.
Ні, не те.
В'яжу - шарфиком.
Тобі і так
тепло?
Переплести, хіба,
книгу,
якути читаєш?
Дякуєш, ні. Дякуєш?
Що ж мені...
Стати травою
нитяною?
Будеш ходити
босим...
Ні. Занадто.
Граємося в амазонку?
Сплету ласо —
і на тебе. Розсердився!
А я - ні? В мене нерви -
нитки, в мене думки
плутаються.
від рук твоїх. Під гострим
поглядом — душа рветься.
Ти кажеш: не треба
тебе в'язати, і тут я
нічого не вдію.
Ти — не Гулівер, ти — вітер.
...Сплести, хіба, крила,
стати парусом?
Треба когось третього,
щоб став човном...

Олена Лудченко. Вірші: Скарга на смуток, Вечір у пансіонаті «Кривбас», Прогулянка в темряві, Стосунки / Першість : поетичний збірник / Ред.: Михайло Жайворон. - Житомир : Житомир [видавництво], 2001. - 20 с. - С. 14-16.