Народився 1982 року в с. Мала Деревичка Любарського району. Студент ІІІ курсу історичного факультету Житомирського державного педаґоґічного університету ім. Івана Франка.
Коротка зустріч
Промов хоч слово, хоч шматочок слова.
Твій голос я давно уже не чув,
Ні-ні, його звучання не забув,
А просто до кінця ще не збагнув –
Була коротка зустріч і розмова.
Промов хоч слово, хоч уривок слова.
Я близько й так далеко водночас,
Був неправий тоді, останній раз,
Коли над вербами осінній промінь гас, –
Коротка зустріч і німа розмова,
Промов хоч слово. Рідне, тепле слово,
Вкраїнське слово наостанок мов,
Адже колись зустрінемося знов
І нас зведе осіння та любов,
Що без розмов...
Німа її розмова.
Вимирає село
Вимирає село і знесилює хатки біленькі,
Криє вулиці сніг,
Замітає поріг,
За порогом поріг.
А із сотень людей залишилась пошарпана жменька,
Більш не чується сміх,
В зуби тисяч доріг
Доля кинула їх
молодих.
А старих?
А старих на той світ попросила,
Замість хати – холодна могила.
Вимирає село, заростають двори бур’янами,
Вимирає село, вже покинуте навіть вітрами.
Кольори зникають
Королі відходять,
Кольори тьмяніють,
Хтось когось знаходить,
Любить, ненавидить,
Хтось когось чекає,
Не діждавшись – гине,
Хтось когось вбиває
Поглядом у спину.
Хтось, ковтнувши горя,
Хмелем запиває,
Схлипує спроквола
Й знову наливає.
Хтось у морок ночі
Прохрипів молитву
І вона шепоче
Злі прокльони світу.
Хтось когось шукає,
Хтось когось знаходить,
Кольори зникають,
Королі відходять.
Скіф
Обпалені крила, обпалене серце,
Замулені очі, холодні вуста,
Вмираюча думка у темряву рветься,
З грудей вилітає засохла душа.
Обпалені крила, обпалене серце,
Мені б полетіти – та змоги нема,
Убили надію в безжаліснім герці
Розлючений вітер і сива зима.
Мені б полетіти – обпалені крила,
Мені б знову жити, – та смерть вже взяла.
Лишились від мене лиш хрест та могила
Й стріла, що під серце зі свистом лягла.
Немає коментарів:
Дописати коментар