ДОСКОНАЛИЙ ДЕБІЛІЗМ
(поетичний цикл)
***
Зужитою кармою тицяєш їм у спини
Гобелени з дощу плетеш пальцями яви
Точиш ніж своєї гільйотини
Задля сексу-сенсу й забави
На дні днів й склянки
Світяться з урану німби
Музи з кодла зранку
Фіміам з фільтром палять ніби
***
За межею тіні й тіла
Неліквідні жалоби й демарші
Порожнечею скроні залили
Від болю, волі й фальшу
***
Зубилом довбе дійсне
ніби тріщини в асфальті
меч часу свисне
в жорстокому завзятті
свідомість розкреслить
на частки та долі
сліпий він месник
хтивої сваволі
***
Димар на сході.
Спіраль, мить.
Ланцюг мелодій
В попелі горить.
Повітря-гелій
Судомить лице,
Проймає легені
морозним кільцем
***
Позолочені злістю
відчуттів прикраси,
скалічені кисті
німфи з траси.
***
Мізки забиті пластиком,
рот дешевою гумкою,
мріяла про кастинги,
а стала проституткою
На зімятому простирадлі
шоколад і сперма,
та мрії принадні —
зранку померла.
Меморія зраджує невпинно,
забуті образи й образи,
твоїх запахів павутина
доводить мене до екстазу.
***
з криком
осінь
скрипом
сосен
вітер
вщух
дух
літер
***
поринь у
рінь
мороку
молоком
полий
небо
***
Лестощів достобіса,
пророків, пороків.
Зімкнеться завіса
років та кроків.
Ледве торкнеться плеса
лебідь в блідім балахоні.
суміш краси і сексу
згадкою застряне у скроні.
***
Примара з блиском сигарети
знімає одяг із дощу
здохли у лоні сонети
у лоні крапель борщу
***
Пересохлі плоти думок
марудять гирлом Дунаю й Вісли
стирчить з могили флагшток
де поховані Гете і Бісмарк
Роман Бондарчук. Вірші
Філео+Логос (Люблю+Слово): Літературний часопис філологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2010 - #15. - 156 с. - С.28.
Немає коментарів:
Дописати коментар